Сабр ад-Дін I
| Сабр ад-Дін I | |
|---|---|
| Країна | Іфат |
| Діяльність | політик |
| Посада | емір |
| Рід | Walashma dynastyd |
| Брати, сестри | Джамал ад-Дін I, Хакк ад-Дін I і Джамал ад-Дін II |
| Діти | Алі ібн Сабр ад-Дін |
Сабр ад-Дін I (* д/н — після 1332) — 12-й султан Іфат в 1328—1332 роках.
Життєпис
Походив з династії Валашма. Правнук засновника держави Умара і онук султана Мансур Алі. Син Нахві. Посів трон 1328 року після смерті брата Хакк ад-Діна I.
Продовжив війну проти ефіопського негуса Амди Сейона I, утворивши союз з султанатами Хадія, Фатагер, Даваро. Втім 1332 року у вирішальних битвах зазнав поразки й потрапив у полон разом з Хайдаром, султаном Даваро. Самого Сабр ад-Діна було відправлено до Ефіопії, на трон Іфату посаджено брата Джамал ад-Діна I, а союзників Іфату приєднано до Ефіопії.
Джерела
- J. Spencer Trimingham, Islam in Ethiopia (Oxford: Geoffrey Cumberlege for the University Press, 1952), p. 71.
- Taddesse Tamrat, Church and State in Ethiopia (Oxford: Clarendon Press, 1972), p. 141.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).