YaChudo

Саад Сайфула

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Саад Сайфула
араб. سعد زغلول
Саад Сайфула
Саад Сайфула
Відомий фотопортрет Саада Сайфули роботи Хансельмана, 1926
Монарх:Ахмед Фуад I
Попередник:Ях'я Ібрагім-паша
Наступник:Ахмад Зівар-паша
 
Народження:1859
Кафр-еш-Шейх, Єгипет
Смерть:23 серпня 1927
Каїр, Єгипет
Поховання:Mausoleum of Saad Zaghlould Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна: Єгипет Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія:Іслам сунітського спрямування
Освіта:Аль-Азгар, Паризький університет і Iuris licentiatusd (1897) Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія:Вафд
Шлюб:Сафія Заглул Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Саад Сайфула у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Висловлювання у Вікіцитатах

Саа́д Сайфу́ла (араб. سعد زغلول; англ. Saad Zaghloul; 1859 — 23 серпня 1927) — єгипетський політичний діяч, прем'єр-міністр Єгипту від 26 січня до 24 листопада 1924 року.

Життєпис

Пам'ятник Сааду Сайфуле у Каїрі

Уродженець села Ібяна Гарбія Мухафаза в дельті. У 1918 р. очолив партію «Вафд» («аль-Вафд аль-Місрі»), вимагаючи незалежності. Англійці намагалися послабити націоналістичні сили, привести до арешту Сайфули, однак їхні дії тільки викликали протести, громадянсьну непокору і масові заворушення.

9 березня 1919 спалахнули події, які єгиптяни назвали «першою революції»: протести та демонстрації в Каїрі, звідки швидко поширилися по всій країні. У результаті Саада та деяких інших вафдистів заслали до Мальти. Сайфула був звільнений 7 квітня. 11 квітня він очолив вафдистську делегація, яка взяла участь у Паризькій конференції, представивши свої аргументи за незалежність. Вони були гірко розчаровані США, які зрештою підтримали британський протекторат.

Британці продовжували переслідувати Саада, і він був знову арештований і депортований в Аден і на Сейшельські острови в 1921 р.

На виборах 12 січня 1924 року «Вафд» переважною більшістю голосів перемогла, а через два тижні Сайфула сформував перший уряд вафдистів. Але 19 листопада 1924 року через британські вимоги, які на його думку, були неприйнятними, він пішов у відставку, щоб не грати ніякої ролі в подальшому уряді.

Джерела

  • Vatikiotis, P.J. (1991). The History of Modern Egypt. Johns Hopkins University Press. ISBN 0-8018-4215-8


  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).