Річард Ґай
| Річард Ґай | |
|---|---|
| Народився | 30 вересня 1916[1][2] Нанітон, Ворикшир, Англія, Сполучене Королівство[1] |
| Помер | 9 березня 2020[3] (103 роки) Калгарі, AB, Канада |
| Країна | |
| Діяльність | математик, шаховий композитор, викладач університету |
| Alma mater | Кембриджський університет колледж Гонвілл-енд-Кізd Warwick Schoold |
| Галузь | комбінаторика |
| Заклад | Калгарський університет Лондонський університет |
| Аспіранти, докторанти | Roger Benjamin Eggletond[4] Richard J. Nowakowskid[4] Jia Shend[4] Dan Calistrated[4] |
| Нагороди | Paul R. Halmos - Lester R. Ford Awardsd |
| Особ. сторінка | math |
Річард Кеннет Ґай (англ. Richard Kenneth Guy; 30 вересня 1916, Нанітон, Англія — 9 березня 2020) — британський математик, заслужений професор у Департаменті математики в Калгарському університеті.
Річард Ґай, напевно, найбільш відомий через своє співавторство (з Елвіном Берлекемпом та Джоном Конвеєм) у написанні книжки «Виграшні шляхи для ваших математичних ігор» («Winning Ways for your Mathematical Plays»), та авторстві книги «Нерозв'язані задачі теорії чисел» («Unsolved Problems in Number Theory»), але він також опублікував понад 100 статей і книг, що охоплюють комбінаторну теорію ігор, теорію чисел і теорію графів.
Також він частково розробив «посилений закон малих чисел» (англ. Strong Law of Small Numbers), який говорить: будь-яке невелике число з'являється в значно більшому числі контекстів, ніж це може здатися розумним, що призводить до багатьох, мабуть, дивовижних збігів у галузі математики, просто тому, що маленькі числа з'являються так часто, та все ж такі малі.
Крім того, у 1959 році Ґай знайшов многогранник (уністабільний многогранник, який завжди стоїть лише на одній грані), що має 19 граней. Лише 2012 року Андраш Бездек (Andras Bezdek) знайшов 18-гранник[5], а в 2014 Олександр Решетов (Alexander Reshetov) повідомив про 14-гранник з такими ж властивостями[6].
Ґай також винайшов планер у грі Джона Конвея «життя».
Річард Ґай також є помітною фігурою в галузі шахових етюдів. Він був одним з розробників кодексу коду Ґая — Блендфорда — Ройкрофта для класифікації досліджень, в якому їх близько 200. Він також обіймав посаду редактора з досліджень ендшпілю для британського шахового журналу від 1948 до 1951 року.
Ґай написав чотири статті з Палом Ердешем, що дало йому число Ердеша 1. Він також вирішив одну з проблем Ердеша.
Його син, Майкл Ґай — інформатик і математиком.
Окремі видання
Книжки
- Guy, Richard K. (2004). Unsolved problems in number theory (вид. 3rd edition). Springer. ISBN 978-0-387-20860-2. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
{{cite book}}:|edition=має зайвий текст (довідка)
Друкописи
- Richard K. Guy (2001). Aviezri Fraenkel and Combinatorial Games (PDF). Electronic Journal of Combinatorics. 8 (2). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2012. Процитовано 31 травня 2014.
- Béla Bollobás, Richard K. Guy (1983). Equitable and proportional coloring of trees. J. Comb. Theory, Ser. B. 34 (2): 177—186. doi:10.1016/0095-8956(83)90017-5.
{{cite journal}}: Перевірте значення|author=(довідка) - Richard K. Guy, Gerhard Ringel (1976). Triangular embedding of Kn — K6. J. Comb. Theory, Ser. B. 21 (2): 140—145. doi:10.1016/0095-8956(76)90054-X.
{{cite journal}}: Перевірте значення|author=(довідка)
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124655254 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Richard K. Guy (1916-2020) — 2020.
- ↑ а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Bezdek, Andras. Stability of polyhedra (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 січня 2021. Процитовано 9 липня 2018.
- ↑ Reshetov, Alexander (13 травня 2014), A unistable polyhedron with 14 faces, International Journal of Computational Geometry & Applications, 24 (1): 39—59, doi:10.1142/S0218195914500022
Джерела
- Donald J. Albers & Gerald L. Alexanderson (2011) Fascinating Mathematical People: interviews and memoirs, «Richard K. Guy», pp 165–92, Princeton University Press, ISBN 978-0-691-14829-8 .
Посилання
- Personal web page
- Річард Ґай(англ.) у проєкті «Математична генеалогія».
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).