YaChudo

Ріхард Бінерт

Переглядів: 0. Оновлено 13.11.2026.

Ріхард Бінерт
нім. Richard Bienert Редагувати інформацію у Вікіданих
Ріхард Бінерт
Чехія Командувач поліції Праги
1918 — 1930
Чехія Голова провінції Богемія
1930 — 1939
Протекторат Богемії і Моравії Міністр внутрішніх справ Протекторату Богемії та Моравії
1942 — 1945
Протекторат Богемії і Моравії прем'єр-міністр Протекторату Богемії та Моравії
19.01.1945 — травень 1945
ПопередникЯрослав Крейчі
НаступникЗденек Фірлінгер

Народився5 вересня 1881[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сміхов, Богемське королівство, Цислейтанія, Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер3 лютого 1949[2][4] (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нове Мєсто[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованийОльшанський цвинтар[5][6][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик, посадова особа Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоЧехіяЧехословаччина, Протекторат Богемії і Моравії Протекторат Богемії і Моравії
Alma materЮридичний факультет Карлового університетуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяНаціональний союз Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиRichard Bienertd і Klára Příbrskád Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Czechoslovak revolutionary medal

Ріхард Бінерт — чеський високопоставлений поліцейський і політичний діяч, прем'єр — міністр в Протекторату Богемії та Моравії, після Другої світової війни він був засуджений до тюремного ув'язнення за співпрацю з нацистами.

Кар'єра

Ріхард Бінерт народився в Празі в родині чиновників магістрату. Після закінчення юридичного факультету Празького університету він вступив на державну службу. Його предки були німецько походження і з часом асимілювалися в Чехії. З 1906 року він працював в поліції Праги. В січні 1918 року він став чиновником в Президії поліції Праги. Під час Першої світової війни Бінерт тісно співпрацював з чеським рухом опору, а після проголошення незалежності Чехословаччини в жовтні 1918 року був нагороджений призначенням на посаду директора поліції Праги. Пізніше, в 1930-х роках, він також став головою самоврядування провінції Богемія[8].

Після окупації Чехословаччини

Після окупації Чехословаччини в 1939 році він був ненадовго заарештований німцями, але незабаром звільнений. У 1942 році, після того як прем'єр-міністр протекторату Алоїза Еліаша був заарештований, Бінерт був призначений міністром внутрішніх справ в новому уряді Ярослава Крейчі. У 1945 році Бінерт змінив Ярослава Крейчі на посаді голови уряду та став виконуючим обов'язки Президента Протекторату, де-факто замінивши важкохворого Еміля Гахи[9]. 5 травня 1945 року за погодженням із імперським статс-секретарем Протекторату Карлом Германом Франком намагався зробити заяву про розпуск Протекторату Богемії та Моравії та створити на його території союзну німцям Чехію. Однак в той же ранок вибухнуло повстання в Празі[10], а Бінерт був схоплений повстанцями в мерії Праги[11].

Після закінчення Другої світової війни

Після закінчення Другої світової війни Бінерта судили за зраду і співпрацю з нацистами, але був засуджений лише до трьох років позбавлення волі. Через хворобу був звільнений достроково у 1947 році і помер в Празі взимку 1949 року.

Примітки

  1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ Nuremberg Trials Project — 2016.
  4. ↑ а б Archiv hl. m. Prahy, Matrika zemřelých u sv. Štěpána, sign. ŠT Z20, s. 13 — Т. ŠT Z20. — С. 13.
  5. ↑ https://cs.billiongraves.international/grave/Richard-Bienert/40715530
  6. ↑ https://www.stezky.info/naucnestezky/ns-olsanske-hrbitovy.htm
  7. ↑ BillionGraves — 2011.
  8. ↑ Катерина Айзпурвит (2019). КЕМ БЫЛ ПОСЛЕДНИЙ ПРЕМЬЕР ПРОТЕКТОРАТА? (російська) . Радіо Прага. Процитовано 13.08.2019.
  9. ↑ 1-й Чехословацкий корпус. 2019. Процитовано 13.08.2019.
  10. ↑ Антигерманское восстание в Праге 5-9 мая 1945 года (російська) . 2019. Процитовано 13.08.2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ Останній прем'єр-міністр Протекторату (чеська) . 2019. Процитовано 13.08.2019.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).