Ріма Хассан

Ріма Хассан
ريما حسان مبارك
Ім'я при народженні	араб. ريما حسن مبارك
Народилася	28 квітня 1992[1][2] (34 роки)  Al-Nayrab Campd, Халеб, Сирія[1]
Країна	Франція[3][4]  Палестинська держава
Національність	Палестинці
Місце проживання	Де-Севр[2]
Діяльність	політична активістка, правниця, політична діячка, правозахисниця
Alma mater	université Évry Paris-Saclayd, Університет Монпельє, Університет Париж I Пантеон-Сорбонна і Q125841538? (2011)
Знання мов	арабська, французька і англійська
Заклад	OFPRAd і National court for asylum rightd
Посада	президент, Депутат Європейського парламенту[4] і засновник[5]
Партія	φ
Мати	Nabiha Mobarakd
IMDb	ID 14554376
Сайт	rimahassan.fr
Медіафайли у Вікісховищі

Ріма Хассан Мобарак (араб. ريما حسان مبارك, трансліт. Rīmā Ḥasān Mubārak; нар. 28 квітня 1992) — французька юристка і політична діячка палестинського походження. Депутатка Європарламенту з червня 2024 року.

Ріма Хассан Мобарак народилася 28 квітня 1992 року в таборі Нейраб поблизу Алеппо в Сирії.^[6] Вона була наймолодшою з шести дітей у сім’ї. Її мати, Набіха (1958–2021), працювала вчителькою, а батько, Ахмад, був колишнім механіком у Військово-повітряних силах Сирії.^[7] По батьковій лінії її дідусь і бабуся були палестинцями із села Аль-Бірва біля Акри, які втекли до Сирії під час Накби у травні 1948 року.^[8][9] По материнській лінії бабуся Хассан походила з відомої сирійської курдської родини Ханану^[10] і одружилася з палестинським біженцем із Салфіта.^[9][11] Через різницю у статусі — шлюб з біженцем — вона вирішила залишити свою спадщину та оселилася із чоловіком у таборі для біженців.^[7]

Після невдалого шлюбу сповненого аб'юзивних стосунків між батьками, мати Ріми залишила табір невдовзі після народження доньки та емігрувала до Франції, де возз’єдналася з однією зі своїх сестер.^[7] Протягом восьми років вона намагалася відновити опіку над дітьми та отримати для них французьке громадянство.^[7] Зрештою їй це вдалося, і Ріма прибули до Франції приблизно у дев’ятирічному віці.

Сімʼя оселилася в місті Ніор департаменту Де-Севр,^[12] де Ріма почала жити разом із матір’ю, сестрою та чотирма братами.^[13] У 2003 році вона була обрана до дитячої муніципальної ради Ніор.^[14] Вона навчалася в тамтешній початковій школі Ернеста Перохона. У цей час її мати працювала в ресторанах, щоб утримувати сім’ю.^[7] Під час навчання Ріма стикалася з булінгом і расистськими образами з боку однокласників,^[7] що призвело до розвитку афазії рідної арабської мови у неї.^[7] У 2011 році завершила навчання в середній школі La Venise Verte.^[15]

Залишаючись без громадянства до досягнення повноліття, Ріма отримала французьке громадянство у 2010 році.^[8] Одразу після цього вона намагалася відвідати Палестинські території через Тель-Авів, маючи намір «нарешті відкрити землю своїх предків», однак їй відмовили у виїзді ще в аеропорті Шарля де Голля.^[12]

Після цих подій Ріма продовжила вивчати право і здобула ступінь бакалавра. Вона провела два роки в Університеті Еврі, один рік в Університеті Монпельє, ще один рік у Лівані, а у 2016 році здобула ступінь магістра в університеті Пантеон-Сорбонни.^[13] Темою її магістерського дослідження з міжнародного права було порівняння правових систем Південної Африки та Ізраїлю у контексті проблеми апартеїду.^[16][17] За словами Ріми, отримання диплома Пантеону-Сорбонни стало великою гордістю для її матері, оскільки університет був відомий навіть у таборі Нейраб.^[7]

У 2016 році Ріма приєдналася до Французького управління з питань захисту біженців та осіб без громадянства (OFPRA),^[13] а через півтора року перейшла до роботи в Національний суд з питань надання притулку, де працювала^[8][18] до 2023 року.^[12] У 2019 році Ріма заснувала громадську організацію «Обсерваторія таборів для біженців».^{[13][19][7][20]} Ріма взяла участь у круглому столі організованому організацією «Емаус» до Всесвітнього дня біженців 20 червня 2020 року.^[21]

Після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року та подальших бойових дій у секторі Газа, Ріма відмовилася від запропонованої їй посади адвоката з питань міграції в Amnesty International. Натомість вона повернулася до табору біженців Нейраб, щоб «бути ближче до свого народу», і створила групу Action Palestine France у Telegram.^[12]

На виборах до Європейського парламенту 2024 року Ріму Хассан було обрано депутаткою від Франції. Вона балотувалася у складі списку партії La France Insoumise (LFI).^[22][23] За словами Ріми, її рішення приєднатися до LFI було зумовлене «нагальною потребою діяти зараз» у зв’язку із ситуацією в секторі Газа.^[24]

1 червня 2025 року Ріма під егідою про-палестинської коаліції «Флотилії Свободи» на чолі з одинадцятьма активістами, включаючи шведську кліматичну активістку Грету Тунберґ, вирушила на яхті Madleen до сектора Гази з метою символічно прорвати морську блокаду та доставити до сектора рис, дитячу суміш і медичне обладнання. Учасники флотилії описували подорож як «ненасильницький акт політичного спротиву, спрямований на привернення уваги світової спільноти до гуманітарної кризи в Газі та на тиск на уряди з метою сприяння доставки гуманітарної допомоги».^[25]

У ніч на 9 червня 2025 року ізраїльські військово-морські підрозділи перехопили флотилію у міжнародних водах приблизно за 185 км від узбережжя Гази. Після цього яхту відбуксирували до порту Ашдод, де всі дванадцять активістів пройшли медичний огляд і були затримані згідно з ізраїльським законодавством. Четверо активістів, зокрема Грета Тунберґ, погодилися на добровільну депортацію, тоді як решта восьмеро — серед них Ріма — відмовилися підписувати документи та залишилися під вартою до судових слухань.^[26]

Європейський парламент на чолі з президенткою Робертою Мецолою звернувся до ізраїльської влади із проханням забезпечити безпеку Рімі як депутатці Європарламенту.^[27] У знак протесту Іспанія звільнила посла Ізраїлю в Мадриді, а Туреччина засудила перехоплення як порушення свободи судноплавства. Правозахисні організації, зокрема Adalah, розцінили затримання в міжнародних водах як незаконне позбавлення волі та акт піратства.^[28]

Після того як Хассан написала на стіні камери варти слова «Свободу Палестині», її перевели до одинарної камери, після чого вона оголосила голодування.^[29] Через три дні, 12 червня її було депортовано до Парижа.^[30]

Розкритикувала контраст між санкціями, накладеними на Росію за вторгнення в Україну, та «безкарністю Ізраїлю», незважаючи на порушення ним міжнародних резолюцій. Вона заявила, що «Ізраїль гірший за Росію» з точки зору поваги до міжнародного права та стверджувала, що хоча Європа швидко стала на бік України та засудила Росію, цього не можна сказати про війну на Близькому Сході.^[31]

Виступає за створення єдиної демократичної двонаціональної держави як вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту.^[32][33][34] У листопаді 2023 року вона написала, що «рішення про дві держави не буде»,^[35] і що «рішення — це демократична та світська двонаціональна держава».^[36] Обґрунтовуючи свою позицію, вона пізніше уточнила, що «мріє» про двонаціональну державу з мирним співіснуванням палестинців та ізраїльтян, але зважаючи на сучасну політичну реальність підтримує рішення про дві держави^[37][35] — позицію, якої і притримується її партія La France Insoumise.^[33]

З початку війни в Газі критикує дії Ізраїлю, називаючи його дії геноцидом.^[8][16] Вона заявила в онлайн-інтерв’ю після атаки ХАМАС, що «морально неприйнятно радіти смерті мирних жителів»,^[12][23] засудивши як і військові злочини ХАМАС, так і «безкарність Ізраїлю». Ріма також засуджує дії ХАМАСу як тероризм, зазначаючи, що визнає лише політичне крило організації — яке здобуло перемогу на парламентських виборах у Палестині 2006 року.^[38][39]

23 січня 2025 року виступила проти резолюції в Європейському парламенті, яка закликала до звільнення письменника Буалема Сансала, який перебуває у в’язниці в Алжирі з середини листопада 2024 року. Депутати Європарламенту проголосували за резолюцію з вимогою звільнити франко-алжирського письменника, а також інших критиків уряду Алжиру.^[40][41][42]

24 лютого 2025 року Рімі Хассан заборонили в’їзд до Ізраїлю у складі делегації ЄС і Палестини через підтримку нею антиізраїльських бойкотів.^[43]