Рікардо Пальма
| Рікардо Пальма | |
|---|---|
ісп. Ricardo Palma  | |
 | |
| Ім'я при народженні | ісп. Manuel Ricardo Palma Soriano[1] |
| Прізвисько | bibliotecario mendigo[2] |
| Народився | 7 лютого 1833[3][4][…] Ліма, Перу[6] |
| Помер | 6 жовтня 1919[6][3][…] (86 років) Ліма, Перу |
| Поховання | цвинтар «Пастор Матіас Маестро»d |
| Країна |  Перу |
| Діяльність | лексикограф, бібліотекар, історик, письменник, журналіст, політик, прозаїк, драматург, поет |
| Alma mater | Національний університет Сан-Маркос |
| Знання мов | іспанська[3][7] |
| Мова творів | іспанська |
| Членство | Королівська академія іспанської мови |
| Діти | Клементе Пальма і Angélica Palmad |
| Автограф |  |
| Нагороди |  |
 Рікардо Пальма у Вікісховищі | |
Рікардо Пальма Соріано (ісп. Ricardo Palma Soriano; 7 лютого 1833, Ліма, Перу — 6 жовтня 1919, Ліма, Перу) — перуанський письменник, учений, бібліотекар.[8]
Біографія
На початку своєї кар'єри Рікардо Пальма служив офіцером на флоті Перу, потім обрав професію журналіста і політика. Прославився завдяки написанню книги про іспанську інквізиції в Віцекоролівстві Перу (англ. Inquisition of Lima, Peru, 1863).
Згодом працював директором Національної бібліотеки Перу до своєї смерті в 1919. Одним з його співробітників був майбутній археолог Хуліо Тельйо. Він успішно відновив бібліотеку після розграбування під час чилійської окупації в 1881 після Другої Тихоокеанської війни. Завдяки його особистій дружбі з тодішнім президентом Чилі Домінго Санта Марією йому вдалося повернути з Чилі близько 10 000 книг, і бібліотека знову стала однією з найкращих в Південній Америці.
Основною його письменницькою діяльністю став розвиток ним же придуманого жанру «ісп. Tradiciones peruanas» («Перуанські перекази»). «Перуанські перекази» — це кілька книг, що охоплюють епоху історії Перу від ранньої колоніальної до республіканського Перу, що є художньою історичною літературою, де реальні історичні факти тісно переплітаються з вигаданим автором сюжетом. «Перуанські перекази» видані автором в 12 томах в період з 1872 по 1910 рік.
Похований на кладовищі «Пастор Матіас Маестро».
На честь Рікардо Пальми в Лімі названі університет і середня школа. Портрет Рікардо Пальми був поміщений на банкноти 10 і 500000 інті, що вийшли з обігу.
Посилання
- На Вікісховищі є медіафайли на тему Рікардо Пальма
- Ricardo Palma en la Biblioteca Virtual Miguel de Cervantes
- Jorge Frisancho. Palma: el Perú figurado, ensayo sobre lo histórico en general y lo andino en particular en las Tradiciones peruanas, diciembre de 1996; acceso 14.03.2013
- Casa Museo de Ricardo Palma, Municipalidad de Miraflores
- Video sobre la Casa Museo de Ricardo Palma
- Oswaldo Holguín Callo. Ricardo Palma y la cultura negra
Примітки
- ↑ https://www.bnp.gob.pe/bnp-conserva-y-protege-obras-de-nuestro-tradicionista-ricardo-palma/
- ↑ https://www.bnp.gob.pe/a-106-anos-del-fallecimiento-de-ricardo-palma-el-bibliotecario-mendigo-que-salvo-la-memoria-del-peru/
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Пальма Рикардо // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Palma, Ricardo (1893). Tradiciones Peruanas. Barcelona: Montaner y Simon, Editores.
editions:0Qm-Zer29hwnbMJ971079P.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).