Рут Клюґер
| Рут Клюґер | |
|---|---|
| нім. Ruth Klüger | |
| Ім'я при народженні | нім. Susanne Ruth Klüger |
| Народилася | 30 жовтня 1931[2][3][…] Відень, Австрія[2][5] |
| Померла | 5 жовтня 2020[1] (88 років) Ірвайн, Орандж, Каліфорнія, США[6] |
| Поховання | Цвинтар «Гора Синай»d[7] |
| Країна | |
| Діяльність | письменниця, викладачка університету, літературна критикиня, літературознавиця, германістка, літературознавиця, філологиня |
| Галузь | літературознавство[8] і германістика[8] |
| Alma mater | Університет Каліфорнії (Берклі) |
| Науковий ступінь | доктор філософії[2] |
| Знання мов | німецька[8][9] і англійська[10][8][9] |
| Заклад | Геттінгенський університет, Принстонський університет і Університет Каліфорнії в Ірвайні |
| Членство | Німецька академія мови і поезії |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0460159 |
Рут Клю́ґер (нім. Ruth Klüger; 30 жовтня 1931, Відень — 6 жовтня 2020, Ірвайн) — професорка-емеритка з німецьких студій у Каліфорнійському університеті в Ірвайн,[11] яка пережила Голокост. Авторка бестселеру «weiter leben: Eine Jugend» про своє дитинство в Третьому Райху.[12]
Біографія
Рут народилася у Відні 30 жовтня 1931 року.
У березні 1938 року гітлерівські війська увійшли до Відня. Аншлюс Австрії Третім Райхом глибоко вплинув на життя 6-річної Клюґер: дівчинка була змушена постійно змінювати школи й виросла у все більш ворожому й антисемітському середовищі. Її батько, єврейський гінеколог, втратив ліцензію і згодом потрапив до в'язниці за незаконні операції з аборту.[13]
Після аншлюсу Рут разом із мамою була депортована до концтабору Терезієнштадт, тоді їй було 11 років; її батько намагався втекти за кордон, але його затримали та вбили. Через рік її перевели до Освенцима, потім до Крістіанштадта, підтабору Ґросс-Розена. Після Другої світової війни в 1945 році вона оселилася в баварському містечку Штраубінґ, згодом почала вивчати філософію та історію у філософсько-теологічній Вищий Школі в Реґенсбурзі.
У 1947 році емігрувала до США та вивчала англійську літературу в Нью-Йорку та німецьку літературу в Берклі. Клюґер отримала ступінь магістра в 1952 році й докторки наук — у 1967 році. Вона працювала професоркою коледжу німецької літератури у Клівленді, Огайо, Канзасі та Вірджинії, а також у Принстоні та Університеті Каліфорнії в Ірвайні.
Клюґер була визнаною експерткою з німецької літератури, особливо з Лессінґа та Кляйста. Вона проживала в Ірвайні, Каліфорнія та в Геттінгені. Письменниця померла в себе вдома в Ірвайні 7 жовтня 2020 року.[14]
Її спогади «Досі жива» (Still Alive) в основному зосереджуються на часі, проведеному в концтаборах, і критично ставляться до музейної культури навколо Голокосту.[15]
Бібліографія
Публікації включають:
- weiter leben. Eine Jugend, Göttingen 1992
- Katastrophen. Über die deutsche Literatur, Göttingen 1993
- Von hoher und niederer Literatur, Göttingen 1995
- Knigges Umgang mit Menschen, «Eine Vorlesung», Göttingen 1996
- Frauen lesen anders, Munich 1996
- Still Alive: A Holocaust Girlhood Remembered, New York: The Feminist Press, 2001 (English translation of weiter leben. Eine Jugend); issued in Great Britain in 2003 (London: Bloomsbury Publishing) under the title Landscapes of Memory
- unterwegs verloren. Erinnerungen, Wien, Paul Zsolnay 2008
Вона також видавалася під псевдонімом Рут Енґресс.
Премії
Клюґер отримала багато премій, серед яких:
- Rauriser Literaturpreis (1993)
- Johann-Jacob-Christoph-von Grimmelshausen-Preis (1993)
- Niedersachsenpreis (1993)
- Marie Luise Kaschnitz Prize (1995)
- Andreas Gryphius Prize, honorary prize (1996)[16]
- Heinrich-Heine-Medaille (1997)
- Osterreichischer Staatspreis fur Literaturkruk (1998)
- Prix de la Shoah (1998)
- Thomas Mann Prize (1999)
- Preis der Frankfurter Anthologie (1999)
- Медаль Гете (2005)
- Roswitha Prize (2006)
- Lessing-Preis des Freistaates Sachsen (2007)
- Hermann-Cohen-Medaille (2008)
- Ehrenmedaille der Stadt Göttingen (2010)
- Austrian Danubius Donauland Nonfiction Book Prize (de) (2010), for her life's work[17][18]
- Theodor-Kramer-Preis (2011)
Список літератури
- ↑ а б https://www.munzinger.de/search/portrait/ruth+klueger/0/20728.html
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119071738 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ FemBio database
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ https://www.nzz.ch/feuilleton/autorin-und-kz-ueberlebende-ruth-klueger-gestorben-ld.1314127
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б CONOR.Sl
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Department of German: People. UC Irvine School of Humanities. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 7 лютого 2012.
- ↑ Mednick, Jason (Березень 2009). A Holocaust Childhood (review of Still Alive). University of California Irvine. Архів оригіналу за 10 грудня 2010. Процитовано 7 лютого 2012.
- ↑ Klüger, Ruth (27 листопада 2006). Holocaust Survivor Ruth Klüger: "Vienna Reeks of Anti-Semitism". Spiegel Online (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Martin Doerry. Архів оригіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 7 лютого 2012.
- ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Holocaust survivor and author Ruth Klüger dies at 88 | DW | 07.10.2020. DW.COM (брит.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
- ↑ Lappin, Elena (14 March 2003).
- ↑ «Ehrungen und Auszeichnungen», in: Deutsche Akademie für Sprache und Dichtung: Jahrbuch 1996 (нім.).
- ↑ «Ruth Klüger erhält Danubius-Preis für Lebenswerk [Архівовано 9 жовтня 2019 у Wayback Machine.]» (нім.).
- ↑ "US writer, academic and Holocaust survivor Ruth Klueger . [Архівовано 9 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).