Руперт Френд
| Руперт Френд | |
|---|---|
| англ. Rupert Friend | |
 На Берлінському кінофестивалі, лютий 2025 року | |
| Ім'я при народженні | англ. Rupert William Anthony Friend  |
| Народився | 1 жовтня 1981 (45 років) Англія |
| Національність |  Велика Британія |
| Громадянство | Велика Британія |
| Діяльність | актор |
| Alma mater | Академія драматичного мистецтва Веббера Дугласаd, Marlborough Schoold, The Cherwell Schoold і d'Overbroeck'sd |
| Роки діяльності | 2004 — і дотепер |
| У шлюбі з | Aimee Mullinsd |
| IMDb | nm1670029 |
 Руперт Френд у Вікісховищі | |
Руперт Френд (англ. Rupert Friend; нар. 1 жовтня 1981, Кембридж) — англійський кіноактор, режисер, сценарист і продюсер. Знаний за ролями у фільмах «Гордість і упередження» (2005), «Хлопчик у смугастій піжамі» (2008), «Молода Вікторія» (2009), «Хітмен: Агент 47» (2015), «Смерть Сталіна» (2017), «Ван Гог. На порозі вічності» (2018), серіалах «Батьківщина» (2012—2017), за роль у якому номінувався на премію «Еммі», та «Обі Ван-Кенобі» (2022).
З 2021 року співпрацює з режисером Весом Андерсоном, зігравши ролі у його фільмах «Французький вісник» (2021), «Лебідь» (2023), «Щуролов» (2023) і «Фінікійська схема» (2025).
Біографія
Руперт Френд народився і виріс у селі Стоунсфілд, графство Оксфордшир. Навчався в школі Marlborough School у Вудстоку, але потім переїхав до Оксфорда, щоб вступити до престижної школи Cherwell School та коледж d'Overbroeck's College. Акторську освіту Френд здобув у Лондоні, в Академії драматичного мистецтва Веббера Дугласа, в якій свого часу навчалися такі актори, як Анджела Ленсбері, Х'ю Бонневілль та Наталі Дормер.
Спочатку Френд хотів стати археологом і подорожувати навколо світу, подивившись фільм Індіана Джонс і останній хрестовий похід. Але відмовився від ідеї, усвідомивши невигідність заняття. Натомість він звернувся до акторської майстерності, надихнувшись роботою Харрісона Форда та Марлона Брандо. Руперт дебютував у 2004 році, знявшись у картині «Розпутник». За роль у цьому фільмі він був номінований на здобуття премії British Independent Film Awards у категорії «Найперспективніший дебютант» і отримав нагороду Satellite Award як «Видатний новий талант»[1]. Після участі в кількох проєктах, де він в основному грав ролі другого плану, актор з'явився в таких помітних постановках як «Хлопчик у смугастій піжамі», «Шері» (разом з Мішель Пфайффер) та «Молода Вікторія» (з Емілі Блант)[1].
У 2008 році з актором Томом Місоном зняв короткометражний фільм «Довга та сумна сага про братів-самогубців», для якого вони спільно створили сценарій, а також виконали головні ролі. У січні 2010 року Френд дебютував уже як театральний актор, зігравши роль Мітчелла у п'єсі Дугласа Картера Біна The Little Dog Laughed.
У 2010 році Френд поставив і спродюсував ще одну короткометражну стрічку під назвою Стів, для якої він вже самостійно написав сценарій. У фільмі знялися Колін Ферт, Кіра Найтлі та Том Місон. Прем'єра картини відбулася у рамках Лондонського кінофестивалю[2].
З 2012 року почав працювати й на телебаченні, отримавши роль в американському серіалі «Батьківщина». За участь у серіалі Френда було номіновано на премію «Еммі».
У 2015 році можна було побачити актора у головній ролі у фільмі «Хітмен: Агент 47», кіноадаптації серії відеоігор Hitman. У 2017 році Френд виконав роль сина Йосипа Сталіна Василя у сатиричній комедії Армандо Іаннуччі «Смерть Сталіна».
У 2018 році вийшов фільм «Просте прохання», де Френд зіграв разом із Блейк Лайвлі та Анною Кендрік. Також у 2018 році в рамках офіційного конкурсу 75-го Венеціанського кінофестивалю відбулася прем'єра фільму «Ван Гог. На порозі вічності». Руперт Френд зіграв у картині брата Вінсента Ван Гога, Тео.
З 2021 року співпрацює з режисером Весом Андерсоном, зігравши ролі у його фільмах «Французький вісник» (2021), «Лебідь» (2023), «Щуролов» (2023) і «Фінікійська схема» (2025).
Особисте життя
З 2005 року зустрічався з актрисою Кірою Найтлі, з якою познайомився на зйомках фільму «Гордість та упередження»[3]. Пара розлучилася у грудні 2010 року.
З 2013 у стосунках зі спортсменкою та акторкою Еймі Маллінз[4]. Їхнє весілля відбулося 1 травня 2016 року.
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2004 | ф | Розпусник | The Libertine | Доунс |
| 2005 | ф | Гордість і упередження | Pride and Prejudice | Джордж Вікхем |
| 2005 | ф | Пані Палфрей в Клейрмонті | Mrs. Palfrey at the Claremont | Людовик Мейєр |
| 2007 | ф | Місяць і зірки | The Moon and the Stars | Ренцо Даверіо / Сполетта |
| 2007 | ф | Поза законом | Outlaw | Сенді Марделл |
| 2007 | ф | Останній легіон | The Last Legion | Деметрій |
| 2007 | ф | Територія незайманості | Virgin Territory | Алессандро Феліче |
| 2007 | ф | Шовк | Silk | гість на весіллі |
| 2008 | ф | Джолін | Jolene | Коко Лежер |
| 2008 | ф | Хлопчик у смугастій піжамі | The Boy in the Striped Pyjamas | лейтенант Коплер |
| 2009 | ф | Молода Вікторія | The Young Victoria | Принц Альберт |
| 2009 | ф | Шері | The Last Legion | Шері |
| 2010 | ф | Малюк | The Kid | Кевін Льюїс |
| 2010 | ф | Колискова для Пі | Lullaby for Pi | Сем |
| 2011 | ф | 5 днів серпня | 5 Days of War | Томас Андерс |
| 2012—2017 | с | Батьківщина | Homeland | Пітер Квінн (2-6 сезони) |
| 2012 | ф | Написати любов на її руках | To Write Love on Her Arms | Девід МакКенна |
| 2013 | ф | Теорема Зеро | The Zero Theorem | чоловік у вуличній рекламі |
| 2013 | ф | Від дзвінка до дзвінка | Starred Up | Олівер |
| 2014 | ф | Зустріньмося в Чорногорії | Meet Me in Montenegro | Стівен |
| 2015 | кф | Stryka | Каллен | |
| 2015 | ф | Хітмен: Агент 47 | Hitman: Agent 47 | Агент 47 |
| 2017 | ф | Смерть Сталіна | The Death of Stalin | Василь Сталін |
| 2018 | ф | Ван Гог. На порозі вічності | At Eternity's Gate | Тео ван Гог |
| 2018—2019 | с | Дивний ангел | Strange Angel | Ернест Донован (15 епізодів) |
| 2018 | ф | Проста послуга | A Simple Favor | Денніс Найлон |
| 2021 | ф | Відокремлення | Separation | Джефф Ван |
| 2021 | ф | Нескінченність | Infinite | Отто Батгерст 1985 |
| 2021 | ф | Французький вісник | The French Dispatch | сержант-інструктор |
| 2022 | ф | Волдо | Last Looks | Вільсон Сікорський |
| 2022 | с | Анатомія скандалу | Anatomy of a Scandal | Джеймс Вайтгаус (6 епізодів) |
| 2022 | с | Обі-Ван Кенобі | Obi-Wan Kenobi | Великий Інквізитор (4 епізоди) |
| 2023 | с | Таємниці пустелі | High Desert | Гуру Боб (8 епізодів) |
| 2023 | ф | Місто астероїдів | Asteroid City | Монтана |
| 2023 | кф | Лебідь | The Swan | оповідач |
| 2023 | кф | Щуролов | The Rat Catcher | Клод |
| 2024 | ф | Американське товариство чарівних негрів | The American Society of Magical Negroes | Мік |
| 2024 | ф | Код «Чорна канарка» | Canary Black | Девід Брукс |
| 2025 | ф | Компаньйон | Companion | Сергій |
| 2025 | ф | Мрії | Dreams | Джейк Маккарті |
| 2025 | ф | Фінікійська схема | The Phoenician Scheme | агент «Екскалібур» |
| 2025 | ф | Світ Юрського періоду: Відродження | Jurassic World Rebirth | Мартін Кребс |
| ф | Хлопчик у залізній скриньці | The Boy in the Iron Box | Лів |
Примітки
- ↑ а б A Rupert Friend indeed. The Independent (англ.). 27 лютого 2009. Процитовано 6 вересня 2024.
- ↑ A Rupert Friend indeed. The Independent (англ.). 27 лютого 2009. Процитовано 6 вересня 2024.
- ↑ Simpson, Richard (5 вересня 2008). 'The horrifying moment I was abused by a thug,' by The Duchess star Keira Knightley. Mail Online. Процитовано 6 вересня 2024.
- ↑ Radnor, Abigail (15 лютого 2014). What I’ve learnt: Rupert Friend. www.thetimes.com (англ.). Процитовано 6 вересня 2024.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).