YaChudo

Рудольф Ітес

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Рудольф Ітес
Народився5 лютого 1918[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Норден, Аурих, Нижня Саксонія, Німеччина[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 березня 1944 (26 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Атлантичний океан, міжнародні води[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німецький Рейх Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпідводник, солдат, офіцер ВМФ Німеччини Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникДруга світова війна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнялейтенант (ВМС)[2] і Оберлейтенант-цур-зее[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриОтто Ітес Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Нагрудний знак мінних тральщиків
Нагрудний знак мінних тральщиків
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Рудольф Ітес (нім. Rudolf Ites; 5 лютого 1918 — 19 лютого 1944) — німецький офіцер-підводник, оберлейтенант-цур-зее резерву крігсмаріне (1 грудня 1943).

Біографія

В 1936 році вступив на флот. З серпня 1939 по червень 1942 року служив на різних штабних посадах. З червня по вересень 1942 року пройшов курс кермового, а з вересня 1942 по березень 1943 року — курс підводника. З березня 1943 року — 2-й, з липня — 1-й вахтовий офіцер підводного човна U-709, на борту якого провів в морі 110 днів. В листопаді-грудні пройшов курс командира підводного човна. З 3 грудня 1943 року — командир U-709. 25 січня 1944 року вийшов в свій перший і останній похід. 1 березня 1944 року човен був потоплений глибинними бомбами американських есмінців «Томас», «Боствік» і «Бронштейн». Всі 52 члени екіпажу загинули.

Родина

Його брат-близнюк Отто був командиром підводного човна U-94 (1940), який потопив 15 кораблів загальною водотоннажністю 76 882 тонн і пошкодив 1 корабель водотоннажністю 8 022 тонн. 28 серпня 1942 року U-94 був потоплений в Карибському морі канадським корветом «Оуквілл» і американський летючим човном PBY «Каталіна». 19 членів екіпажу загинули, а 26 (включаючи Отто) були взяті в полон. Після війни Отто Ітес дослужився до чину контр-адмірала ВМС ФРН.

Нагороди

Посилання

Примітки

  1. ↑ а б в г д Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 111. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  2. ↑ а б http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Rudolf_Ites
  3. ↑ http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/U_709

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).