Рубен Севак
| Рубен Севак | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | зах-вірм. Ռուբէն Չիլինկիրեան  |
| Псевдонім | Ռուբէն Սեւակ |
| Народився | 15 лютого 1885 Селімбрія, Османська імперія[1] |
| Помер | 26 серпня 1915 (30 років) Чанкири, Османська імперія ·геноцид вірменів |
| Країна |  Османська імперія |
| Національність | вірмени[2] |
| Місце проживання | Константинополь |
| Діяльність | поет, лікар, письменник |
| Alma mater | Berberian Schoold (1905) і Лозаннський університет (1911) |
| Знання мов | вірменська[3] і французька |
| Мова творів | вірменська |
| Роки активності | 1905 — 1915 |
| Партія | Дашнакцутюн |
 Рубен Севак у Вікісховищі | |
Рубен Севак (справжнє ім'я Чилінгірян Рубен; 15 лютого 1885, Сіліврі, Османська імперія — 26 серпня 1915, Сирійська пустеля, Туреччина) — вірменський поет, прозаїк, перекладач, родом із Західної Вірменії.
Життєпис
Народився у селі Сіліврі поблизу Константинополя в родині ремісника-торговця. Навчався в місцевій школі, пізніше — в семінарії Перперян (Константинополь). 1911 року закінчив медичний факультет Лозаннського університету (Швейцарія), працював у лікарні в Лозанні. 1914 року разом з родиною повернувся до Константинополя. Через рік почався геноцид вірмен, жертвою якого став Севак: 24 квітня за наказом турецької влади в числі понад 250 представників вірменської інтелігенції його заарештували і вислали углиб Османської Туреччини — в Сирійську пустелю, де 26 серпня того ж року був убитий.
Творчість
Рубен Севак почав писати від 1905 року. Його єдина прижиттєва поетична збірка — «Червона книга», побачила світ 1910 року. Збірка присвячена національним лихам вірмен (поеми «Безумець погромів», «Туркеня») і соціально-філософських проблем (поема «Пісня про людину»). У періодичній пресі опубліковано окремі вірші зі збірок, що залишилися в рукописах, «Книга любові», «Останні вірмени», «Хаос». У віршах Рубена Севака розкрито тогочасні соціальні суперечності. Він змальовував життя і боротьбу європейських робітників («Червоний прапор», «Цей ніж», «Двірник»). Автор циклу оповідань «Сторінки, вирвані з щоденника лікаря» (1913—1914).
Відомі також віршовані цикли «Хаос», «Останні з вірмен», «Книга любові». Писав прозу, перекладав Гейне, Леконта де Ліля та ін.
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #131692267 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Հայկական սովետական հանրագիտարան / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2000.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Див. також
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).