YaChudo

Росільна

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

село Росільна
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Дзвиняцька сільська громада
Код КАТОТТГ UA26040110050061240 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1482
Населення 3212
Площа 33 км²
Густота населення 97,33 осіб/км²
Поштовий індекс 77722
Телефонний код +380 03471
Географічні дані
Географічні координати 48°46′43″ пн. ш. 24°22′0″ сх. д. / 48.77861° пн. ш. 24.36667° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		452 м
Водойми Саджавка
Місцева влада
Адреса ради 77722, Івано-Франківська область, Богородчанський район, с. Росільна, вул. Шевченка, 154 “Б”
Карта
Росільна. Карта розташування: Україна
Росільна
Росільна
Росільна. Карта розташування: Івано-Франківська область
Росільна
Росільна
Мапа
Мапа

CMNS: Росільна у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Росі́льна — село івано-Франківського району Івано-Франківської області. Входить до складу Дзвиняцької сільської громади.

Географія

На північно-західній стороні від села потік Мальхівський впадає у річку Лукву.

Історія

З 1772 по 1918 рік село належало до Богородчанського повіту Королівства Галичини і Володимирії, Австро-Угорської монархії. У 1857 р. було 1626 мешканців, у 1880 р. — 1252 в селі, 699 — у присілку Баня і 116 — на землях фільварку, з них 1764 греко-католиків, 65 римо-католиків. В селі була греко-католицька парафіяльна церква Св. Арх. Михайла і етатова школа (яку утримувала і визначала вчителя громада) з одним учителем.[1]

У ХІХ ст. селище мало власну символіку: печатку з зображенням селянина, що пакує до бочки сіль; довкола напис польською мовою «C. K. WIES ROSSOLNA»[2].

У селі та в околицях проходили активні бої між австрійською та російською арміями під час Першої світової війни.

На 01.01.1939 в селі проживало 3480 мешканців, з них 3150 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 80 поляків, 180 євреїв і 30 німців[3].

У присілку Рубані в 1944 році НКДБ влаштували катівню.[4]

  • Греко-католицька церква села (1917 рік)
    Греко-католицька церква села (1917 рік)
  • Позиції австрійської піхоти біля села під час Першої світової війни (травень 1917 року)
    Позиції австрійської піхоти біля села під час Першої світової війни (травень 1917 року)
  • Австрійські солдати в селі (травень 1917 року)
    Австрійські солдати в селі (травень 1917 року)
  • Артилерійські батареї австрійської армії між селами Росільна та Космач (1917 рік)
    Артилерійські батареї австрійської армії між селами Росільна та Космач (1917 рік)

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними [5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 3200 99.63%
російська 11 0.34%
інші/не вказали 1 0.03%
Усього 3212 100%

Релігія

У селі є Церква Св. Арх. Михайла (1645[6], 1848 року[7]), яка перебуває у користуванні ПЦУ та греко-католицька церква святих Петра і Павла (2009 рік)

Українська греко-католицька церква Петра і Павла

Будівництво храму розпочато у 2000 році і закінчено в 2009. Церква була побудована під керівництвом старшого брата — Василя Федоровича Зваричука. Він похований на росільнянському кладовищі.

Для будівництва церкви були залучені всі кошти громади, а також люди добровільно віддавали свої пенсії, щоб добудувати храм. Участь у будівництві приймали всі: як чоловіки, так і жінки. Спільними зусиллями храм було побудовано.

На церкві є чотири малі куполи та один великий посередині, а також багато вікон, за рахунок яких у церкві дуже світло. Заходячи на подвір'я храму, можна побачити великий дзвін, який ще у 1990 році служив для католицької церкви на пагорбі цвинтаря. Пройшовши далі, можна побачити великі сходи, які ведуть до самого храму.

У самій церкві розміщений великий іконостас, на якому більше 40-ка образів, а також чимало ікон, які куплялися за пожертви парафіян. По правий і лівий бік церкви розміщено старовинний іконостас. Цей іконостас винесли з старої церкви та ховали у себе по домівках, щоб ніхто не міг вкрасти та продати цінну реліквію. Зі слів Василя Зваричука, декілька ікон стояли у нього дома. Він не хотів, щоб образи потрапили у чужі руки. На даний час, парафіяни греко-католицької церкви власними силами намагаються реставрувати старі ікони, які збереглися ще з давніх часів. Відновлено одну ікону.

Під час будівництва церкви служив отець Дмитро Дякун, житель села Хмелівка. За його правління організовувались поїздки до святих місць: Крилос, Зарваниця та інші. А зараз святу літургію править отець Ігор Винник. За його правління організовуються поїздки в Междугор'є. 33 роки старшою сестрицею послужила в церкві Марія Гаврилюк (акушерка). Зараз її місце посіла молода жінка — Любов Зваричук.

З 2009 року дуже багато чого змінилося як і у храмі, так і на подвір'ї. Будинок біля церкви побудували люди парафії під керівництвом Василя Коритана — старшого брата, де зроблено все на сучасний лад. Люди садять квіти, дерева, згодом планують побудувати дзвіницю.

Відомі люди

Народились

  • Іван Іванків (*18.01.1998—†10.03.2018) — командир танка у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді ЗСУ, загинув у російсько-українській війні на Донеччині[8]
  • Нестор Мартинець — український письменник.
  • Алісія Аппельман-Юрман — ізраїльсько-американська мемуаристка єврейського походження.[9][10]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Rosólna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 766. (пол.)
  2. ↑ Центральний державний історичний архів України у м. Львові. - Фонд 178. - Опис 2. - Спр. 87.
  3. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 53.
  4. ↑ Паливода В. І. Спогади українського повстанця і багаторічного в'язня таборів ГУЛАГу. [Архівовано 31 січня 2020 у Wayback Machine.] / Підгот. Б. В. Паливода. — К.: Смолоскип, 2001. — с. 74-87. — ISBN 966-7332-70-5
  5. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. ↑ Церква Св. Арх. Михайла 1645 (на цвинтарі). Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
  7. ↑ Церква Св. Арх. Михайла 1848. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
  8. ↑ Він був непосида і сміливець: тіло 20-річного атовця з Прикарпаття везуть додому. ФОТО. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
  9. ↑ Profile. Alicia A. Appleman-Jurman. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 10 листопада 2014.
  10. ↑ The official web site for Alicia Appleman-Jurman [Архівовано 29 грудня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).