Ромен Гарі
| Ромен Гарі | |
|---|---|
| фр. Romain Gary | |
| Ім'я при народженні | Роман Кацев (пол. Roman Kacew) |
| Псевдонім | Еміль Ажар (фр. Émile Ajar) |
| Народився | 8 (21) травня 1914 Вільнюс |
| Помер | 2 грудня 1980 (66 років) Париж ·вогнепальна рана  |
| Громадянство |  Франція |
| Місце проживання | rue du Bacd Вільнюс Ніцца |
| Діяльність | письменник, дипломат, лейтенант авіації |
| Alma mater | Lycée Massénad, Faculté de droit d'Aix-en-Provenced (1934), Авіаційна школа (1939), Правничий факультет Паризького університетуd (1938) і Університет Поля Сезанна |
| Знання мов | польська, їдиш, російська, англійська і французька[1] |
| Роки активності | 1945 — 1980 |
| Жанр | роман, новела, п'єса |
| Magnum opus | Європейська освіта (фр. Éducation européenne) |
| Батько | Arieh-Leïb Kacewd |
| Мати | Mina Owczyńskad |
| Брати, сестри | Joseph Bregszteind, Walentyna Kacewd і Pawel Kacewd |
| У шлюбі з | Lesley Blanchd[2], Джин Сіберг[2] і Leïla Chellabid[3] |
| Діти | Alexandre Diego Garyd[2] |
| Автограф |  |
| Учасник | Друга світова війна |
| Премії | prix Goncourt |
| Сайт: romaingary | |
 Ромен Гарі у Вікісховищі | |
Роме́н Гарі́ (фр. Romain Gary; * 21 травня (8 травня) 1914, Вільнюс — †2 грудня 1980, Париж) — французький письменник.
Справжнє ім'я — Роман Кацев (пол. Roman Kacew); у такому написанні воно й залишилося у французьких документах). Також писав під псевдонімом Еміль Ажар (фр. Émile Ajar).
Двічі лауреат Гонкурівської премії (1956 під ім'ям Ромена Гарі і 1975 під ім'ям Еміля Ажара).
Біографія
Ромен народився у російськомовній сім'ї єврейського походження. Батько — Ар'є-Лейб Кацев — був комерсантом, торгував хутром. Мати — Ніна (або Міна) Овчинська (Mina або пол. Nina Owczynska) — професійно шила.
Пізніше Гарі розповідав, ніби його мати була колись акторкою, але французька дослідниця Міріам Анісімов у книзі «Ромен Гарі, хамелеон»[4] стверджує, що це, ймовірніше за все, вигадка.
Ар'є-Лейб Кацев залишає сім'ю у 1925 році. Романа виховує мати.
З Вільнюса (тоді — частини Польщі) сім'я переїжджає до Варшави. Звідти Овчинська з сином емігрують до Франції (Роману тоді 13 років). Вони оселяються у Ніцці.
У 1938 році Роман іде до армії. Військовий пілот. У 1940, після капітуляції Франції, перебирається до Англії, де приєднується до Вільної Франції (фр. France libre) — армії генерала Де Голля. Продовжує битися у складі повітряних сил.
Після війни працює дипломатом, у 1950-х роках — генеральним консулом Франції у Лос-Анджелесі. Був секретарем посольств Франції у багатьох країнах світу.
Гарі починає писати ще до війни. Тоді ж з'являються його перші публікації. Проте справжньої майстерності він досягає лише у повоєнний період.
Гарі приділяв велику увагу стильності, бездоганності свого зовнішнього вигляду та одягу.
Закінчив життя самогубством у 1980 році. Тіло кремовано. Частину попелу розсипано над Середземним морем[5].
Список творів
- Під іменем Ромен Кацев (Romain Kacew):
- Вино мерців (фр. Le vin des morts) (1937, повернуто видавництвом, ніколи не опубліковано)
- Під іменем Ромен Гарі (Romain Gary):
- Європейська освіта (фр. Éducation européenne) (1945)
- Тюльпан (1946)
- Le Grand Vestiaire (1949)
- Les Couleurs du jour (1952)
- Коріння неба (фр. Les Racines du ciel) (1956), Гонкурівська премія
- Обіцянка на світанку (фр. La Promesse de l'aube) (1960)
- Johnie Cœur (1961)
- Gloire à nos illustres pionniers (1962, nouvelles)
- Lady L. (1963)
- The Ski Bum (1965)
- Pour Sganarelle (Frère Océan 1) (1965, essai)
- Les Mangeurs d'étoiles (La Comédie américaine 1) (1966)
- La Danse de Gengis Cohn (Frère Océan 2) (1967)
- La Tête coupable (Frère Océan 3) (1968)
- Adieu Gary Cooper(La Comédie américaine 2) (1969)
- Білий пес (фр. Chien blanc) (1970)
- Скарби Червоного моря (фр. Les Trésors de la Mer Rouge) (1971)
- Європа (Europa) (1972)
- Les Enchanteurs (1973)
- Ніч буде довгою (фр. La nuit sera calme) (1974, інсценуація інтерв'ю, нібито з Франсуа Бонді (фр. François Bondy))
- Au-delà de cette limite votre ticket n'est plus valable (1975)
- Блиск жіночності (Clair de femme) (1977)
- Charge d'âme (1977)
- La Bonne Moitié (1979)
- Les Clowns lyriques (1979)
- Повітряні змії (фр. Les cerfs-volants) (1980, рос. переклад 1994)
- Життя і смерть Еміля Ажара (фр. Vie et mort d'Emile Ajar) (1981, посмертне)
- Людина з голубом (фр. L'Homme à la colombe) (1984, остаточна посмертна версія)
- Під іменем Еміль Ажар (Émile Ajar):
- Gros-Câlin (1974)
- Життя попереду (фр. La Vie devant soi) (1975), Гонкурівська премія
- Псевдо (фр. Pseudo) (1976)
- L'Angoisse du roi Salomon (1979)
- Під іменем Фоско Сінібальді (Fosco Sinibaldi):
- Людина з голубом (фр. L'Homme à la colombe) (1958)
- Під іменем Шатан Богат (Shatan Bogat псевдонім утворено від російсько-кавказького «шайтан богат») :
- Голова Стефані (фр. La Tête de Stéphanie) (1974)
Переклади українською
- «Поговоримо про героїзм», «На Кіліманджаро все гаразд», «Декаданс». Оповідання. Переклав Ярослав Коваль. Київ: журнал Всесвіт, № 3, 1983 р., № 2, 1987 р.
- «Життя попереду»: роман / пер. з франц. М.Марченко. — Київ: К. І. С., 2009. — 168 с.[6] — Відзнака Премії ім. Сковороди 2009 року.
- «Обіцяння на світанку»: роман / пер. з франц. М.Марченко. — Київ: К. І. С., 2011. — 376 с.[7] — Премія ім. Сковороди 2011 року.
- Коріння небес: роман / пер. з франц. Л. Кононовича. — Харків: Фоліо, 2012. — 603 с.
Примітки
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Kindred Britain
- ↑ https://www.lepoint.fr/culture/immortel-romain-gary-04-12-2010-1271567_3.php
- ↑ Myriam Anissimov, Romain Gary, Le Caméléon, biographie, éditions Denoël, 2004 ; nouvelle édition en Folio chez Gallimard, 2006, ISBN 2-07-041361-6
- ↑ Où reposent les lauréats du prix Goncourt ? [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.]Прочитано 30.04.2016
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 січня 2009. Процитовано 8 лютого 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 27 жовтня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Література
- Ґарі, або Хамелеон // Володимир Єрмоленко. Далекі близькі. Есеї з філософії та літератури. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2017, с. 171—204.
Посилання
- Володимир Єрмоленко. Життя і смерть Ромена Ґарі
- Феномен сумного клоуна. Або історія з «Життя попереду», книги геніального Еміль Ажара[недоступне посилання з липня 2019] // La Verte
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).