Анін Роман Олександрович
| Анін Роман Олександрович | |
|---|---|
| рос. Роман Александрович Анин | |
| Народився | 16 грудня 1986[1][2] (39 років) Кишинів, Молдавська РСР, СРСР[3] |
| Країна | |
| Діяльність | журналіст-розслідувач, репортер, журналіст, media executive, видавець |
| Alma mater | факультет журналістики МДУ[5], Інститут сходознавства РАНd[5] і John S. Knight Fellowships for Professional Journalistsd[6] |
| Знання мов | російська і англійська |
| Заклад | Важные истории[7] |
| Членство | Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів[8] |
| Magnum opus | Райські папери[8], Панамські документи[8] і Secrecy for Sale: Inside the Global Offshore Money Mazed[8] |
| Посада | головний редактор[9] |
| Нагороди | |
Роман Олександрович Анін — редактор відділу розслідувань «Нової газети». Народився в місті Кишинів, Молдова.
Нагороди
У 2013 році став переможцем міжнародного конкурсу журналістів Knight International Journalism Award, який проводився Міжнародним центром для журналістів (ICFJ)[10][11].
Роман Анін, репортер російської щоденної «Нової газети», продемонстрував, як російські компанії і чиновники створили культуру корупції, яка виходить далеко за межі кордонів країни.— пресс-реліз ICFJ[10]
В 2012 році став лауреатом Премії імені Юліана Семенова в галузі екстремальної геополітичної журналістики за 2011 рік, яка вручалась Союзом журналістів Москви[12].
В квітні 2017 року отримав Пулітцерівську премію у номінації «за пояснювальну журналістику» разом з 300 журналістами з Міжнародного консорціуму, які займались розслідуванням за «панамським архівом». Разом з ним документи «панамського архіву» досліджували російські журналісти Олеся Шмагун і Дмитро Великовський, їхня стаття про офшори друга Володимира Путіна була опублікована в «Новій газеті»[13].
Позбавлений російського громадянства у грудні 2025 року[14].
Примітки
- ↑ Рождённые 16 декабря — Эхо.
- ↑ Russische Polizei durchsucht Wohnung von Investigativreporter — 2021.
- ↑ Главный редактор «Важных историй» стал свидетелем по делу о нарушении тайны частной жизни: речь идет о бывшей супруге Сечина — 2021.
- ↑ Журналиста Романа Анина лишили российского гражданства — ТАСС, 2025.
- ↑ а б https://www.icfj.org/roman-anin
- ↑ https://www.currenttime.tv/a/vazhnye-istorii-i-occrp/31737767.html
- ↑ а б в г https://www.icij.org/journalists/roman-anin/
- ↑ https://www.occrp.org/en/40-press-releases/presss-releases/16481-reporting-from-exile-a-webinar-with-russian-journalist-roman-anin
- ↑ а б Intrepid Investigative Reporters in Russia and Pakistan Win Premier International Journalism Award. News (англ.). ICFJ — International Center for Journalists. 10 червня 2013. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 18 червня 2013.
- ↑ Корреспондент «Новой» Роман Анин удостоен международной премии Найта за расследование дела Магнитского. Новости (рос.). «Новая газета». 13 червня 2013. Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 18 червня 2013.
- ↑ За заслуги перед профессией. Общество. «Новая газета», № 09. 29 січня 2012. Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 18 червня 2013.
- ↑ Пулитцеровскую премию в главной номинации получили журналисты The New York Daily News и ProPublica. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ https://meduza.io/news/2025/12/23/izdatelya-vazhnyh-istoriy-romana-anina-lishili-rossiyskogo-grazhdanstva
Посилання
- Роман Анин. Материалы автора. Авторы. «Новая газета». Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 18 червня 2013.
| Це незавершена стаття про журналіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).