Рой Гейгер

Рой Стенлі Гейгер англ. Roy Stanley Geiger
Генерал
Загальна інформація
Народження	25 березня 1885  США, Мідлберг, Флорида
Смерть	23 січня 1947  США, Бетесда, Меріленд (рак легень)
Поховання	Арлінгтонський національний цвинтар
Alma Mater	Військово-морська Академія США
Військова служба
Роки служби	1907–1947
Приналежність	США
Вид ЗС	Корпус морської піхоти США
Формування	Корпус морської піхоти США
Війни / битви	Перша світова війна Бананові війни Окупація Гаїті Друга світова війна Бугенвільська кампанія Битва за Гуадалканал Битва за Окінаву
Командування
1941—1943 «1 авіакрило Корусу морської піхоти» травень 1943—листопад 1943 командувач авіації у штабі «Корпусу морської піхоти» листопад 1943—19 червня 1945 «III Морський експедиційний корпус»' 19 червня—липень 1945 «10-та армія США» липень 1945—листопад 1946 «Десантні сили Тихоокеанського флоту США»
Нагороди та відзнаки
Рой Гейгер у Вікісховищі

Ро́й Сте́нлі Гей́гер (англ. Roy Stanley Geiger, 25 січня 1885 Мідлберг, Флорида — 23 січня 1947 Бетесда, Меріленд) — американський військовий діяч, генерал Корпусу морської піхоти США, учасник двох світових воєн.

Рой Гейгер народився у 1885 році в Мідлберзі, штат Флорида у родині Маріон Френсіса Гейгера (1848—1894) та Жозефіни Преватт Гейгер (1854—1927). Після закінченні Стетсонського університету отримав ступінь у галузі права^[1]. Рой Гейгер одружився з Юніс Реншоу Томпсон 12 липня 1917 р, у них були дві дочки та син.

Рой Гейгер 2 листопада 1907 року став рядовим морської піхоти, через рік — 2 червня 1908 року капралом, 5 лютого 1909 отримав звання 2-го лейтенанта. Після додаткової підготовки в школі офіцерів морської піхоти служив в загонах морської піхоти на броненосці «Вісконсін» і лінкорі «Делавер».

У серпні 1912 Гейгер був відправлений у Нікарагуа, де взяв участь в бойових операціях, в 1913—1916 роках у складі контингентів американської морської піхоти служив на Філіппінах і у Китаї.

Гейгер у березні 1916 вступив на курси морських авіаторів, які закінчив у червні 1917 року. У липні 1918 року був відправлений у Францію, де служив у Дюнкерку, в Північній бомбардувальній групі, бомбив бази німецьких підводних човнів. У січні 1919 року повернувся У США. Роя Гейгера за доблесть на фронтах Першої світової війни було нагороджено Військово-морським хрестом США.

З грудня 1919 по січень 1921 року Гейгер був командиром авіаескадрильї, приписаної до розміщеної на Гаїті «1-й тимчасової бригади морської піхоти». Після повернення в США пройшов навчання У Академії вищого командного складу, яку закінчив у червні 1925 року, після чого був знову відправлений на Гаїті. У серпні 1927 повернувся в США, і продовжив підвищувати кваліфікацію і просуватися по службовій драбині.

З червня 1939 року по травень 1941 року Гейгер пройшов навчання у Військово-морської академії США, після чого деякий час пропрацював в службі військово-морського аташе у Великій Британії. У квітні 1941 року він попрямував у Гібралтар, а потім як американський військовий спостерігач при британській 8-ї армії споглядав за бойовими діями у Північній Африці.

У серпні 1941 року Рой Гейгер став командувачем 1-го авіакрила морської піхоти, і в цій якості зустрів вступ США у Другу світову війну. 3 вересня 1942 він прибув на острів Гуадалканал, і до 4 листопада 1942 року командував усіма повітряними силами, що знаходились на острові, під час битви за Гуадалканал.

У травні 1943 року Рой Гейгер став командувачем авіацією в штабі Корпусу морської піхоти. У листопаді 1943 року він знову повернувся до командування військами, будучи поставленим на чолі I-го Морського експедиційного корпусу, і в цій якості брав участь з 9 листопада по 15 грудня 1943 року в Бугенвільській кампанії. У квітні 1944 року його корпус було перейменовано у III Морський експедиційний корпус. До початку 1945 до складу корпусу входили 1-ша (ген. П. дель Балі), 2-га (ген. Т. Вотсон) та 6-та (ген. Л. Шеферд) дивізії морської піхоти. У липні-серпні корпус взяв участь у висадці на Гуамі, у вересні-жовтні захопив південну частину островів Палау. Як складова частина 10-ї армії влітку 1945 року «III Морський експедиційний корпус» взяв участь у битві за Окінаву. Після смерті генерал-лейтенанта Саймона Бакнера, Гейгер 19 червня 1945 року очолив 10-ту армію на завершальних етапах битви за Окінаву, ставши таким чином єдиним офіцером Корпусу морської піхоти США, який командував сухопутною польовою армією.

У липні 1945 року Гейгер було дано звання генерал-лейтенанта і він був поставлений на чолі Десантних сил Тихоокеанського флоту США. З 2 вересня 1945 він став єдиним представником Корпусу морської піхоти, присутнім на церемонії капітуляції Японії на борту лінкора «Міссурі». У листопаді 1946 року генерал-лейтенант Гейгер був переведений в штаб Корпусу морської піхоти.

23 січня 1947 року Рой Гейгер помер від раку легенів у Національному військовому медичному центрі міста Бетесда, Меріленд, та був похований на Арлінгтонському національному цвинтарі^[2]. Рою Гейгеру було посмертно дано звання повного генералу.

В честь Роя Гейгера названо базу морської піхоти Кемп-Гейгер у Північній Кароліні.

• Життєпис Роя Стенлі Гейгера^{[недоступне посилання з липня 2019]}(англ.)