Рой Гаррод

Рой Гаррод
англ. Henry Roy Forbes Harrod
Народився	13 лютого 1900[1][2][…]  Лондон, Сполучене Королівство
Помер	8 березня 1978[4][1][…] (78 років)  Holt, Норт-Норфолк, Норфолк, Англія, Велика Британія
Країна	Велика Британія  Сполучене Королівство
Діяльність	економіст
Alma mater	Новий коледж Оксфорду Університет Оксфорда
Галузь	економіка
Заклад	Університет Оксфорда
Науковий ступінь	доктор літературиd[6] (13 липня 1968)
Членство	Економетричне товариство[7]
Партія	Ліберальна партія
Батько	Henry Dawes Harrodd
У шлюбі з	Белла Харродd
Діти	Домінік Харродd Henry Harrodd[8]
Нагороди	Премія і медаль Бернарда Хармсаd (1966) член Економетричного товариства (1951) honorary doctor of the University of Poitiersd (1950)
Рой Гаррод у Вікісховищі

Рой Гаррод (англ. Roy Harrod, 14 лютого 1900, Лондон, Велика Британія — 9 березня 1978, Голт, графство Норфолк) — британський науковець, економіст, головний продовжувач кейнсіанських ідей, один з авторів моделі Харрода — Домара.

Народився Рой Гаррод 13 лютого 1900 року в Норфолку, в сім'ї британських інтелігентів. Його батько Генрі Доус Гаррод був істориком-археологом, крім того ще й займався комерцією. Проте, його комерційні починання не приносили йому великого успіху. Мати Франсіс Форбс-Робертсон була відомою письменницею, яка входила в гурток провідних англійських літераторів вікторіанської епохи.

Гаррод здобув освіту у Весмістерській школі та Новому коледжі в Оксфорді, де вивчав класичну літературу, давню історію і філософію. Згодом Гаррод став викладачем у Християнському коледжі Оксфорда, а потім і головою коледжу та членом ради керівників Оксфордського університету.

В 1945 році став редактором The Economic Journal. В 1947—1950 роках був членом підкомісії ООН з питань зайнятості та стабільності розвитку, а також у 1952—1953 роках обіймав посаду радника Міжнародного валютного фонду. У 1959 році Гаррод отримав лицарське звання в знак його державних заслуг і видатних академічних досягнень в довоєнний і післявоєнний час. У 1967 році вийшов на пенсію і переїхав у Холт, графство Норфолк.

Помер Рой Гаррод у 1978 році, у 78-річному віці.

Основною роботою Р. Гаррода довоєнного часу вважається монографія «Торговельний цикл». Вона виникла у 1936 році. У цій монографії містяться основні моменти неокейнсіанської теорії циклічних коливань. У 1939 році було опубліковано статтю «Нарис теорії динаміки». У ній йдеться про мету теорії динаміки та створення передумов економічного зростання. У 1973 році Харрод опублікував книгу «Теорія економічної динаміки», в якій йшлось про виклад теорії економічної динаміки, доповнив ряд понять чіткими визначеннями моделі Харрода — Домара.

Модель Гаррода-Домара

У цій моделі введено рівняння фактичного темпу зростання:

${\displaystyle g*c=s}$,

де g — реальний приріст загального випуску за будь-який період, який дорівнює відношенню приросту доходу до величини доходу базового періоду;

${\displaystyle g=\Delta y/y}$

c — капітальний коефіцієнт (коефіцієнт капіталомісткості), тобто ціна одиниці приросту доходу;

${\displaystyle c=I/\Delta Y}$

s — частка заощаджень у національному доході;

${\displaystyle s=S/Y}$,

де I=S — рівність Кейнса відповідно до якої інвестиції дорівнюють заощадженням; Гаррод запропонував також формулу гарантованого темпу зростання:

${\displaystyle g_{w}*c_{r}=s}$

де s — частка заощаджень у національному доході або схильність до заощадження;${\displaystyle c_{r}}$ — капітальний коефіцієнт;${\displaystyle g_{w}}$ — приріст загального випуску; І третє рівняння природного темпу зростання:

${\displaystyle g_{n}:c_{r}=s}$ або ≠s.

• Лауреат премії Б. Хармса (1966)

• Блауг М. Харрод Рой / М. Блауг // 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. — Санкт-Петербург: Экон. школа, 2005. — С.341-344

• РОЙ ГАРРОД
• Теорія економічного зростання Р. Гаррода. Модель Гаррода-Домара [Архівовано 15 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Модель економічного зростання Гаррода-Домара [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]