Рогуля Петро
| Рогуля Петро | |
|---|---|
| Народився | 1722  Котельва, Охтирський повіт, Слобідсько-Українська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1800 |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | художник |
| Жанр | портрет |
Петро Рогу́ля (1722, хутір Рогулі біля с. Голінка, Прилуцький полк, Гетьманщина — 1800) — український іконописець і портретист XVIII століття. Уславився створенням портретів представників гетьманської старшини.
Життєпис
Народився на хуторі поблизу села Голінки Голінської сотні Прилуцького полку[1] на Чернігівщині. Освіту здобув в іконописній школі Києво-Печерської лаври. Його наставники — митці Феоктист Павловський та Алімпій Галик. Працював у Києві. Постійно жив у Котельві.
У сучасній Голінці Бахмацького району проживають далекі родичі іконописця, переважно старші жінки з дошлюбними прізвищами Рогуля.
Творчість
Створив ікони для собору Охтирського чоловічого монастиря (1744), Покровської церкви селища Котельва (1749). Його пензлю належить поколінний портрет Петра І (1774, Національний музей історії України).
Примітки
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 4 липня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 196.
- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 496 . — ISBN 5-88500-042-5.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).