YaChudo

Роб Райнер

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Роб Райнер
англ. Rob Reiner Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніRob Reiner
Народився6 березня 1947[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бронкс, Нью-Йорк Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер14 грудня 2025[4] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Брентвуд, Лос-Анджелес[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
  • різана рана[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
  • Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
    Діяльністьактор, режисер, сценарист, продюсер
    Alma materКаліфорнійський університет в Лос-Анджелесі і Беверлі Гіллз (середня школа) Редагувати інформацію у Вікіданих
    ВчителіДжеф Коріd Редагувати інформацію у Вікіданих
    Роки діяльності1966—2025
    ПартіяДемократична партія США Редагувати інформацію у Вікіданих
    ДружинаПенні Маршалл (1971—1981), Мішель Сінгер (1989—)
    Діти3
    БатькиЕстель Райнер і Карл Райнер
    Брати / сестриSylivia Ann Reinerd[7] і Lucas Reinerd[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
    ЧленствоЗахідна гільдія сценаристів Америкиd Редагувати інформацію у Вікіданих
    IMDbnm0001661
    Нагороди та премії

    Премія «Еммі» за кращу чоловічу роль другого плану в комедійному телесеріаліd (1974)

    Премія «Еммі» за кращу чоловічу роль другого плану в комедійному телесеріаліd (1978)

    зірка на голлівудській Алеї слави

    Премія «Г'юго» за найкращу драматичну постановку (1988)

    Гуманітарна премія Джейн Фондиd (1997)


    CMNS: Роб Райнер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
    Q: Висловлювання у Вікіцитатах

    Роб Райнер (англ. Rob Reiner; 6 березня 1947, Нью-Йорк, США — 14 грудня 2025, Брентвуд, Каліфорнія) — американський актор, режисер, сценарист, продюсер.

    Життєпис

    Райнер народився в єврейській родині в Бронксі, Нью-Йорк 6 березня 1947 року. Його батьки були Естель і Карл Райнери. У дитинстві Райнер жив на Бонні Медоу Роуд, 48 у Нью-Рошеллі Навчався в кіношколі UCLA.

    На початку 1960-х Райнер працював учнем у театрі Bucks County Playhouse у Нью-Хоуп, штат Пенсільванія. Наприкінці 1960-х років Райнер зіграв у деяких телевізійних серіалах. У цей час він також знявся в кількох фільмах, у тому числі в деяких фільмах свого батька. Він почав свою кар'єру з написання сценаріїв для Comedy Hour братів Смозерс у 1968 та 1969 роках, а Стів Мартін був його партнером по сценарію як двоє наймолодших сценаристів у шоу.

    Через два роки Райнер став відомим, зігравши Майкла Стівіка, ліберального зятя Арчі Банкера, у комедії Нормана Ліра 1970-х «Усі в родині», яка була створена за мотивами британського ситкому «Поки смерть нас не розлучить». Це була найпопулярніша телепрограма в Сполучених Штатах протягом п'яти сезонів (1971—1976). Прізвисько персонажа «М'ясоголовий» (дане йому його сварливим тестем Арчі) стало тісно асоціюватися з ним навіть після того, як він залишив роль і продовжив будувати кар'єру режисера. Райнер заявив: "Я міг би виграти Нобелівську премію, і вони б написали: «М'ясоголовий виграє Нобелівську премію». За свою гру Райнер отримав дві нагороди Еммі на додаток до трьох інших номінацій і п'ять номінацій на Золотий глобус. Після тривалої відсутності Райнер повернувся до акторської діяльності на телебаченні з періодичною роллю в «Новенькій».

    Починаючи з 1980-х років, Райнер став відомим як режисер кількох успішних голлівудських фільмів, які охоплювали багато різних жанрів. Деякі з його попередніх фільмів включають культову класику, як-от псевдодокументальний фільм рок-групи «This Is Spinal Tap» (1984) і комедійний фантастичний фільм «Принцеса-наречена» (1987), а також його епоху про повноліття «Залишся зі мною» (1986). Він часто співпрацює з монтажером Робертом Лейтоном, якого він також поділяє з колегою-режисером і актором Крістофером Гестом як головним редактором.

    Райнер зняв інші критично та комерційно успішні фільми з власною компанією Castle Rock Entertainment. Серед них романтична комедія «Коли Гаррі зустрів Саллі», яку критики визнали однією з найкращих у своєму жанрі, напружений трилер «Мізері» (1990), за який Кеті Бейтс отримала премію «Оскар» за найкращу жіночу роль, і його найбільш комерційно успішну роботу, військову драму «Декілька хороших хлопців» (1992), яка була номінована на премію «Оскар» як найкращий фільм. Наступні фільми Рейнера включають політичний роман «Американський президент» (1995), судову драму «Привиди Міссісіпі» (1996) і піднесену комедію «Список останніх бажань» (2007).

    Райнер продовжував виконувати ролі другого плану в ряді фільмів і телевізійних шоу, зокрема «Скинь маму з поїзда» (1987), «Несплячі в Сієтлі» (1993), «Кулі над Бродвеєм» (1994), «Клуб перших дружин» (1996), «Початкові кольори» (1998), «Ед із телевізора» (1999), «Новенька» (2012—2018) і «Вовк з Уолл-стріт» (2013). Він також пародіював себе в епізодичних ролях у таких роботах, як «Дікі Робертс: колишня дитяча зірка» (2003) і «30 потрясінь» (2010).

    У грудні 2023 року Райнер відкрив спеціальний випуск CBS «Дік Ван Дайк: 98 років магії» з данини поваги Діку Ван Дайку та розмови з ним.

    Нік Райнер і Роб Райнер у 2016 році

    14 грудня 2025 року Роб Райнер та його дружина Мішель були знайдені мертвими у своєму будинку в районі Брентвуд у Лос-Анджелесі[9][10].

    Особисте життя

    Роб Райнер одружився з акторкою і режисеркою Пенні Маршалл у 1971 році. Він усиновив дочку дружини від першого шлюбу з Майклом Генрі, акторку Трейсі Райнер. Райнер і Маршалл розлучилися в 1981 році.

    Під час зйомок фільму «Коли Гаррі зустрів Саллі» Райнер познайомився з фотографкою Мішель Сінгер. Зустріч призвела до його рішення змінити кінцівку цього фільму, і він також одружився з Сінгер у 1989 році. У них троє дітей: Джейк (нар. 1991), Нік (1993) і Ромі (1997).

    У 1997 році Райнер і Сінгер заснували фонд «Я твоя дитина», а в 2004 заснували «Дію батьків заради дітей», некомерційну організацію з подвійною метою: 1) підвищити обізнаність про важливість раннього віку дитини, створюючи та розповсюджуючи освітні відеоролики для батьків, які публікують знаменитості, і 2) просувати державну політику через освіту батьків та пропаганду.

    Фільмографія

    Фільми

    Рік Назва Режисер Продюсер Сценарист
    1984 Це — Spinal Tap Так Ні Так
    1985 Певна справа Так Ні Ні
    1986 Залишся зі мною Так Ні Ні
    1987 Принцеса-наречена Так Так Ні
    1989 Коли Гаррі зустрів Саллі Так Так Ні
    1990 Мізері Так Так Ні
    1992 Декілька хороших хлопців Так Так Ні
    1994 Норт Так Так Ні
    1995 Американський президент Так Так Ні
    1996 Привиди Міссісіпі Так Так Ні
    1999 Історія про нас Так Так Ні
    2003 Алекс та Емма Так Так Ні
    2005 Ходять чутки Так Ні Ні
    2007 Список останніх бажань Так Так Ні
    2010 Привіт, Джулі Так Так Так
    2012 Третій акт Так Так Не зазначено
    2014 Ось і вона Так Так Ні
    2015 Бути Чарлі Так Так Ні
    2016 LBJ Так Так Ні
    2017 Шок і трепет Так Так Ні
    2023 Альберт Брукс: Захищаючи своє життя Так Так Ні
    2024 Бог і країна Ні Так Ні
    2025 Spinal Tap II: The End Continues[11] Так Так Так

    Акторські роботи

    Серіали

    Рік Назва Режисер Сценарист
    1978 Більше ніж друзі Ні Так
    1981 Ймовірні історії: том 1 Так Так
    1982 Присадибна ділянка на мільйон доларів Ні Так

    Акторські роботи

    Премії

    Примітки

    1. ↑ SNAC — 2010.
    2. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
    3. ↑ Pallardy R. Encyclopædia Britannica
    4. ↑ Los Angeles Times — El Segundo: 1881. — ISSN 0458-3035; 2165-1736
    5. ↑ Rob Reiner, wife dead in homicide at Brentwood home; police interview family member — 2025.
    6. ↑ Rob Reiner, All in the Family Star and When Harry Met Sally... Director Dies at 78, Along with Wife in Apparent Homicide — People.
    7. ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    8. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    9. ↑ Галущенко, Катерина (15 грудня 2025). Голлівудську зірку Роба Райнера з дружиною знайшли мертвими у власному домі: подробиці трагедії. Obozrevatel (укр.). Процитовано 15 грудня 2025.
    10. ↑ Легенду Голлівуду і його дружину знайшли мертвими. Підозрюють вбивство. BBC News Україна (укр.). 15 грудня 2025. Процитовано 15 грудня 2025.
    11. ↑ Scheck, Frank (11 вересня 2025). ‘Spinal Tap II: The End Continues’ Review: An Enjoyably Nostalgic Sequel That’s More Chuckle-Inducing Than Guffaw-Inspiring. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 15 грудня 2025.

    Посилання

    Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).