YaChudo

Роберт Собел

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Роберт Собел
Народився19 лютого 1931[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бронкс, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер2 червня 1999[1][2] (68 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьшахіст, історик, економіст, викладач університету, історик економіки, журналіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСіті Коледж, Нью-Йоркський університет (1957) і Університет Мічигану[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Гофстраd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusЧерез відсутность гвізка: якщо б Бургойн виграв під Саратогою Редагувати інформацію у Вікіданих

Роберт Собел (19 лютого 1931 — 2 червня 1999) — американський професор історії в Університеті Хофстра та плідний автор історій бізнесу . Протягом кар'єри, що тривала понад чотири десятиліття, він став автором або співавтором понад 50 книг та сотень статей про американський бізнес та фінанси. [6]

Ранні роки життя та кар'єра

Собел народився в Бронксі . Він закінчив бакалаврську програму з наукових робіт (1951) та магістратуру (1952) у Міському коледжі Нью-Йорка, а після служби в армії США отримав ступінь доктора філософії в Нью-Йоркському університеті в 1957 році. [6] Він почав викладати в Університеті Хофстра в 1956 році та залишався на його факультеті протягом 43 років, зрештою ставши заслуженим професором історії бізнесу імені Лоуренса Стессіна. [7]

Літературна діяльність

Першою історією бізнесу Собела, опублікованою в 1965 році, була «Велика дошка: історія Нью-Йоркського фондового ринку», перша історія фондового ринку, написана за понад покоління. [8] Комерційний успіх книги та успіх критиків започаткували його письменницьку кар'єру. [8] У рецензії на книгу «Останній бичачий ринок: Волл-стріт у 1960-х роках» (The Last Bull Market: Wall Street in the 1960s, 1980) Ендрю Тобіас писав у «Нью-Йорк Таймс», що читати Собела — це «ніби ти йдеш історичним тематичним парком, а поруч тебе цей привабливий чоловік вказує на визначні пам'ятки». [6]

Більшість книг Собела були написані для широкої аудиторії. Його колега Джордж Дейвід Сміт, професор економічної історії Нью-Йоркського університету, зазначив, що Собел не хвилювався, коли деякі науковці характеризували його як «популяризатора»: «Навпаки — він бачив у цьому свою життєву місію». [6] З 1972 по 1988 рік його щотижнева інвестиційна колонка «Знання вулиці» поширювалася по всій країні через Ньюсдей . [6] Він також працював співавтором у «Нью-Йорк Таймс» та «Волд стріт джорнал», а на момент смерті був редактором-співробітником «Берронз». [6]

Собел також був відомий своїм єдиним художнім твором, книгою 1973 року «За браком цвяха: якщо б Бергойн виграв під Саратогою»' (англ. For Want of a Nail: If Burgoyne Had Won at Saratoga»), альтернативною історією, в якій Джон Бергойн виграв битву при Саратозі під час Війни за незалежність США . У книзі було представлено історію альтернативної часової шкали з примітками та критичною бібліографією. Його було перевидано в 1997 році та того ж року отримало спеціальне досягнення — премію «Кружний шлях» (англ. «Sidewise Award») за альтернативну історію. [9]

Особисте життя та смерть

У Собела та його дружини, колишньої Керол Ріттер, було двоє дітей. [6] Він помер від раку мозку у своєму будинку в Лон-Біч, штат Нью-Йорк, 2 червня 1999 року у віці 68 років. [6] Його остання книга « Коли велетні спотикаються » була завершена, поки він проходив лікування від раку, і опублікована видавництвом Prentice Hall невдовзі після його смерті. [7] Згодом Університет Хофстра заснував на його честь стипендію Роберта Собела за відмінні досягнення в історії бізнесу та фінансах. [6]

Посилання

  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ Swartz A. Open Library — 2007.
  4. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ а б в г д е ж и к Henriques, Diana B. (4 червня 1999). Robert Sobel, 68, a Historian of Business, Dies. The New York Times. с. C18. Процитовано 29 травня 2023.
  7. ↑ а б Robert Sobel, 68, Historian. Sun-Sentinel. 16 червня 1999. Процитовано 9 лютого 2026.
  8. ↑ а б Sicilia, David B. (Березень 2000). Remembering Robert Sobel (1931–1999). Enterprise & Society. 1 (1): 182—187. SSRN 907169.
  9. ↑ Sidewise Awards for Alternate History: Complete Listing. Uchronia. Процитовано 9 лютого 2026.

Додаткова інформація

  • Сісілія, Дейвід Б., «Згадуючи Роберта Собела (1931–1999)», Підприємництво та суспільство: Міжнародний журнал історії бізнесу, т. 1, Випуск 1, стор. 182–187 (березень 2000 р.). 
  • Works by or about Robert Sobel

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).