Рицинулеї
| ?Рицінулеї Час існування: Пізня крейда — наш час | |
|---|---|
 Cryptocellus goodnighti | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Підтип: | Хеліцерові (Chelicerata) |
| Клас: | Павукоподібні (Arachnida) |
| Ряд: | Рицінулеї (Ricinulei) Thorell, 1876 |
| Родини | |
| Дивитись текст | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Category:Ricinulei |
 Віківиди: | Ricinulei |
 EOL: | 8312 |
 ITIS: | 82709 |
 NCBI: | 88344 |
| Fossilworks: | 211984 |
Рицінулеї (Ricinulei) — ряд членистоногих класу Павукоподібні (Arachnida). Це дуже своєрідний і нечисленний тропічний ряд, який налічує 70 сучасних і 15 викопних видів з крейдяного періоду.
Опис
Це невеликі арахніди, 5-10 мм завдовжки, з твердим панцирним покривом. Головогрудний щит цільний, але його передній відділ перетворився на рухому кришечку, що прикриває ротові кінцівки. Черевце коротке, зовні на ньому помітні межі трьох сегментів, два-три передніх сегменти недорозвинені. На кінці черевця є маленьке черевце (залишок метасоми) з анальним отвором. Хеліцери короткі 2-членикові, зі своєрідною клешнею. У самців ноги третьої пари перетворилися у копулятивні органи. Дихають добре розвиненими трахеями. З яйця виходить шестинога личинка, яка потім перетворюється на восьминогу форму.
Поширення
Поширені рицінулеї в Західній Африці і Південній Америці.
Спосіб життя
Відомо, що вони вологолюбні, живуть приховано, під опалим листям, під корою, деякі виявлено в печерах. Рухаються рицінулеї дуже повільно, обмацуючи дорогу передніми ногами, на дотик відповідають завмиранням і довго залишаються нерухомими.
Систематика
Перелік родин згідно з працею Dunlop, Penney & Jekel, 2011[1]:
- Neoricinulei Selden, 1992
- Ricinoididae Ewing, 1929
- †Palaeoricinulei Selden, 1992
- †Poliocheridae Scudder, 1884
- †Curculioididae Cockerell, 1916
Примітки
- ↑ Dunlop, Penney & Jekel in Platnick, 2011 : The world spider catalog 11.5 (American Museum of Natural History) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 травня 2011. Процитовано 29 жовтня 2013.
Література
- Буруковский Р. Н. Зоология беспозвоночных: Учеб. пособие. — СПб. : Проспект Науки, 2010. — 960 с. (с. 699—700). — ISBN 978-5-903090-40-2
- Жизнь животных. В 6 т. / Гл. ред. Л. А. Зенкевич. Т. 3. Беспозвоночные / Под ред. Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1969. — 576 с. (с. 55—56)
- Михайлов К. Г. Общая арахнология: Краткий курс. Ч. 1. Введение. Малые отряды. — М. : Товарищество научных изданий КМК, 2011. — 65 с. (с. 61—62). — ISBN 978-5-87317-749-3
|
Це незавершена стаття з арахнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).