YaChudo

Руфаст

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

Руфаст
Мапа
Країна Норвегія Редагувати інформацію у Вікіданих
Координати59°01′53″ пн. ш. 5°48′54″ сх. д. / 59.03138889° пн. ш. 5.815° сх. д.
Пролягає підHorgefjordend Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата відкриття2019 Редагувати інформацію у Вікіданих

Руфаст (норв. Ryfast) — мережа підводних тунелів у графстві Ругаланн, Норвегія.[1] Тунельна мережа є частиною Норвезької національної дороги 13, її прокладено між містом Ставангер (муніципалітет Ставангер), під Гоге-фіордом, і районом Сольбак у муніципалітеті Странн.[2]

Коли 26 жовтня 2017 року було прокладено останню дільницю, Руфаст став найдовшим підводним дорожнім тунелем у світі, його довжина — 14,3 км, що більше ніж Естурояртуннілін на Фарерських островах — 11,2 км, Tokyo Wan Aqua-Line в Японії — 9,6 км, і Шанхайський тунель на річці Янцзи — 9,0 км в Китаї[3]. На 2020 рік це також найглибший у світі підводний тунель, який досягає максимальної глибини 292 м нижче рівня моря.[4][5]

Проект було затверджено парламентом Норвегії 12 червня 2012 року, а будівництво розпочато навесні 2013 року. Вартість «Руфаста» оцінюється в 5,22 млрд крон[6]. Тунельна мережа замінила поромний маршрут між Ставангером та Тау, а також пором з Оанеса в Лаувік через Гогс-фіорд.

Тунельна мережа має склад з двох підводних тунелів:

  • Рюфюльський тунель — 14 400 м, прокладено від острова Гундвог на південь від села Тау в муніципалітеті Странн на іншу сторону фіорду. Цей тунель скоротив час у дорозі між районами Північного Єрену та Рюфюльке в окрузі Рогаланн. Тунель офіційно відкрито для руху опівдні 30 грудня 2019 року.[7]
  • Тунель Гундвог — 5500 м, прокладено від міста Ставангер до острова Гундвог, з відгалуженням до меншого острова Буей. Цей тунель зменшив затори на Ставангерському міському мосту. Хоча першу секцію Гундвога технічно відкрито у грудні 2019 року, офіційне відкриття відбулось 22 квітня 2020 року через додаткові технічні випробування, які були уповільнені через вплив пандемії COVID-19 у Норвегії.[5][8]

Тунельну мережу Руфаст побудовано одночасно з тунелем Ейганес (3700 м), що є продовженням тунелю Гундвог, але прокладено під містом Ставангер, а не є підводним.[6] Ейганес, як і Гундвог, відкрито 22 квітня 2020 р.[5][8]

Примітки

  1. ↑ Andersen, Atle (1 березня 2013). Her forberedes Ryfast-byggingen. Stavanger Aftenblad (Norwegian) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 грудня 2020.
  2. ↑ Ryfast (Norwegian) . Statens vegvesen. Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
  3. ↑ Nå er siste fjellrest sprengt vekk i verdens lengste undersjøiske veitunnel. 26 жовтня 2017. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
  4. ↑ World's Deepest Subsea Tunnel Opens in Norway. New Civil Engineer. 6 січня 2020. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 29 грудня 2020.
  5. ↑ а б в Fakta om Ryfast-prosjektet (Norwegian) . Statens vegvesen. 22 квітня 2020. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
  6. ↑ а б Nå bygger vi Ryfast og Eiganestunnelen [We are Now Building Ryfast and the Eiganes tunnel] (PDF). Norwegian Public Roads Administration (Звіт) (норв.). Січень 2013. Архів оригіналу (PDF) за 31 грудня 2013.
  7. ↑ Topdahl, Rolv Christian; Einervoll Nilsen, Ruth; Nesvik, Morten; Laugaland, Johan Mihle (30 грудня 2019). Verdens lengste undersjøiske tunnel har åpnet [The World's Longest Underwater Tunnel has Opened]. NRK (норв.). Архів оригіналу за 4 березня 2021.
  8. ↑ а б Hundvåg- og Eiganestunnelen: Datoen klar for når sperringene fjernes og trafikken slippes fram [Hundvåg and Eiganes tunnel: The date ready for when the barriers are removed and traffic is released]. Stavanger Aftenblad (норв.). 16 квітня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).