Риби-пилки

?Риби-пилки Час існування: пізня крейда - наш час, 100 - 0 млн років тому
Pristis zijsron
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Надклас:	Щелепні (Gnathostomata)
Клас:	Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас:	Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд:	Скати (Batoidea)
Ряд:	Лопатоносі скати (Rhinopristiformes)
Родина:	Риби-пилки (Pristidae) Bonaparte, 1838
Роди
Anoxypristis White & Moy-Thomas, 1941 Pristis Linck, 1790
Посилання
Вікісховище:	Pristidae
EOL:	1865
ITIS:	160807
NCBI:	55129
Fossilworks:	63612

Риби-пилки (Pristidae) — родина скатів з ряду лопатоносих скатів (Rhinopristiformes). Має 2 роди та 7 видів.

Риба-пилка сягає в довжину 6-8 метрів, але за непідтвердженими даними розмір може досягати 10 метрів. Максимальна зафіксована вага склала 2400 кг.

Живе риба в прибережній смузі на такій малій глибині, що її плавники виступають над поверхнею води. Здійснюючи сезонні міграції риба-пилка може запливати в прісноводні річки.

Основний раціон живлення складають тварини, що мешкають на дні. Риба виколупує їх своїм рилом, діючи їм як лопатою. Іноді вона вривається в зграю дрібних риб, і махаючи пилкою з боку в бік калічить жертву, потім підбирає її з дна. Їжу пилкорилів складають головним чином різні дрібні тварини, що живуть у ґрунті.

Риби-пилки розмножуються шляхом яйцеживородження, причому самка приносить 15-20 дитинчат. У ембріонів, що знаходяться в утробі матері, рило м'яке, а зуби «пилки» повністю сховані під шкірою до самого народження. Біля берегів Америки пилкорил робить сезонні міграції: з південних районів у північні влітку, і в зворотному напрямку восени. Він зустрічається не тільки в морській, але і в солонуватій і навіть прісній воді. Цей вид заходить іноді в річки, піднімаючись високо проти течії (інші види, наприклад австралійський пилкорил — Pristis leichhardti, постійно живуть у річках).

Скати-пилкорили мають невелике господарське значення. М'ясо їх досить грубе, але цілком їстівне. Традиційно вважається, що риба-пилка не представляє загрози для людини. Однак випадки нападу на людей все ж були зафіксовані. Найбільше побоюються риб в Панамській затоці, де жертви нападів померли. Іхтіолог Френсіс Дей, в 19 столітті описав напад риби-пили на плавця і розсічення його надвоє ударом риби. Важко сказати наскільки відповідає істині цей випадок, проте повірити в нього можна: розмір пилки досягає 1/3 від загальної довжини риби, а при вазі в кілька тонн, удар може бути дуже сильним.

Риба-пилка (Pristis pectinatus) або звичайний пилкорил, зустрічається біля берегів Атлантичного океану, в Середземному морі, біля узбереж Тихого і Індійського океанів. Вона досягає 4,8 м в довжину, а можливо, і більше (є повідомлення про спійманих риб довжиною до 6 м) і досить значної ваги — екземпляр довжиною 4,2 м важив 315 кг, а найбільша зафіксована вага склала майже 2400 кг (довжина цієї риби не була вказана).

• Рід Anoxypristis  White & Moy-Thomas, 1941
  • Anoxypristis cuspidata  Latham, 1794
• Рід Pristis  Linck, 1790 — Риба-пилка
  • Pristis clavata  Garman, 1906
  • Pristis microdon  Latham, 1794
  • Pristis pectinata  Latham, 1794
  • Pristis perotteti  Müller & Henle, 1841
  • Pristis pristis  Linné, 1758
  • Pristis zijsron  Bleeker, 1851

• Kurt Fiedler: Lehrbuch der Speziellen Zoologie, Band II, Teil 2: Fische. Gustav Fischer Verlag, Jena 1991, ISBN 3-334-00339-6.