YaChudo

Рене Мер

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Рене Мер
фр. René Charles Joseph Maire Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився29 травня 1878[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лонс-ле-Соньє або Франція[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер24 листопада 1949[1][2] (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Алжир, Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьботанік, викладач університету, міколог Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьботаніка[3] і мікологія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладАлжирський університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоInstituto de Estudios Catalanesd[4]
Académie des sciences d'outre-merd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
офіцер ордена Почесного легіону
CMNS: Рене Мер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Систематик живої природи
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Maire».
Список таких таксонів на сайті IPNI
Персональна сторінка на сайті IPNI

Рене Шарль Жозеф Ернест Мер (фр. René Charles Joseph Ernest Maire; 29 травня 1878 — 24 листопада 1949) — французький ботанік і міколог.[5] Його основною працею була «Flore de l'Afrique du Nord» у 16 томах, яка видана після його смерті в 1953 році. Він збирав рослини в Алжирі, Марокко, Франції, Малі для гербарію Національного ботанічного саду Бельгії.[6]

Біографія

Його ботанічна кар'єра почалася дуже рано. У віці 18 років він написав роботу про місцеву флору Верхньої Сони, яка зараз виставлена в Музеї природної історії міста Гре. Він збирав рослини для вивчення в Алжирі та Марокко між 1902 і 1904 роками[7] У 1905 році здобув докторський ступінь. З 1911 року був професором ботаніки на факультеті наук в Алжирі, де спеціалізувався на фітопатології. Уряд Марокко призначив його відповідальним за ботанічні дослідження, крім того, вчений відповідав за такі дослідження в Центральній Сахарі. Він був членом ряду установ, у тому числі Мікологічного товариства Франції (Société mycologique de France) і Товариства природничої історії Мозеля (Société d'histoire naturelle de la Moselle), що базується в Меці, до яких він приєднався в 1897 році на початку своєї кар'єри.[7] Він був автором численних робіт, у тому числі важливих внесків між 1918 і 1931 роками про флору Північної Африки. Закінчив кар'єру на посаді ректора Алжирського університету. Його найбільшим твором стала «Флора Північної Африки», 16-томна праця, опублікована посмертно в 1953 році.

Внесок

Серед видів, які він назвав або перейменував:

  • Amanita codinae (Maire) Singer
  • Argyrocytisus battandieri (Maire) Raynaud
  • Campanula monodiana Maire
  • Gymnopilus sapineus (Fr.) Maire
  • Hygrophoropsis aurantiaca (Wulfen: Fr.) Maire
  • Hygrophorus reai Maire
  • Hypomyces vuilleminianus Maire
  • Laccaria bicolor (Maire) PD Orton
  • Lentinellus vulpinus (Fr.) Maire & Kühner
  • Psathyrella candolleana (Fr.) Maire
  • Psathyrella hydrophila (Fr.) Maire
  • Xeromphalina campanella (Bataille: Fr.) Maire & Kühner

У 1902 році він також виділив родину Paxillaceae, відзначивши його спорідненість із боровиками на основі анатомічної подібності.[8] Це підтверджено багато років потому молекулярними дослідженнями, які твердо поставили роди Paxillus і Gyrodon в основу клади, що містить представників роду Boletus.[9]

Спадщина

Французька академія наук нагородила його Монтаньською премією за 1903 рік[10]

На його честь названо декілька видів, у тому числі такі гриби, як буковий мухомор (Russula mairei), Maireella (рід грибів класу дотидеоміцетів),[11] безкільчастий мухомор (Amanita mairei) з Єгипту,[12] Clitocybe mairei, Conocybe mairei, Clavicorona mairei, Cortinarius mairei, Galerina mairei, Hemimycena mairei та Lactarius mairei, серед інших, а також деякі північноафриканські рослини, такі як вівсяниця атласька (Festuca mairei). Рід рослин Mairetis з Канарських островів і Марокко (в родині Boraginaceae) також названий на його честь.[13]

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ https://web.archive.org/web/20170729053943/http://apmembres2.iec.cat/detall.aspx?pkMembrePLE=43
  5. ↑ René Maire, allocution de M. Edmond Sergent[недоступне посилання з 01.01.2018]
  6. ↑ National Botanic Garden of Belgium (2007). Collectors for the Herbarium of the National Botanic Garden of Belgium - MAIRE. National Botanic Garden of Belgium website. National Botanic Garden of Belgium. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 12 березня 2008.
  7. ↑ а б Fleur, Elie (1935). Cent ans d'activité scientifique [A hundred years of scientific activity]. Bulletin de la Société d'histoire naturelle de la Moselle (фр.). 34: 54.
  8. ↑ Maire, R (1902). Recherches cytologiques et taxonomiques sur les Basidiomycetes. Bull. Soc. Mycol. Fr. (фр.). 18 (supplement): 1—212.
  9. ↑ Kretzer A, Bruns TD (1999). Use of atp6 in fungal phylogenetics: an example from the Boletales (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 13 (3): 483—92. doi:10.1006/mpev.1999.0680. PMID 10620406. Архів оригіналу (PDF) за 19 лютого 2006. Процитовано 11 березня 2008.
  10. ↑ Séance du 21 décembre. Le Moniteur Scientifique du Docteur Quesneville: 156—157. Лютий 1904.
  11. ↑ Lumbsch TH, Huhndorf SM. (Грудень 2007). Outline of Ascomycota – 2007. Myconet. Chicago, USA: The Field Museum, Department of Botany. 13: 1—58. Архів оригіналу за 18 березня 2009.
  12. ↑ Tulloss, Rodham E. (2004). Amanita mairei Foley "René Maire's ringless Amanita". Studies in the Genus Amanita Pers.(Agaricales, Fungi). Процитовано 12 березня 2008.
  13. ↑ Mairetis I.M.Johnst. | Plants of the World Online | Kew Science. Plants of the World Online (англ.). Процитовано 17 травня 2021.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).