YaChudo

Ренато Марін

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Футболіст
Ренато Марін
Особисті дані
Повне ім'я Ренато Марін Беллуччі
Народження 10 липня 2006 (20 років)
  Сан-Паулу, Бразилія
Зріст 193 см
Вага 80 кг
Громадянство Італія Італія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Португалія «Насьонал»
(в оренді з «Парі Сен-Жермен»)
Номер 1
Юнацькі клуби

2022–2024
Бразилія «Сан-Паулу»
Італія «Рома»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2024–2025 Італія «Рома» 0 (0)
2025–т. ч. Франція «Парі Сен-Жермен» 2 (–2)
2026–т. ч. → Португалія «Насьонал» 2 (–2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2023–2024 Італія Італія (до 19) 12 (–10)
* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 16 серпня 2026.

Рена́то Беллу́ччі Марі́н (італ. і порт. Renato Bellucci Marin; нар. 10 липня 2006) — італійський футболіст, воротар французького клубу «Парі Сен-Жермен», який на правах оренди виступає за португальський «Насьонал».

Клубна кар'єра

«Рома»

Займався футболом в системі клубу «Сан-Паулу» з рідного міста. 2022 року приєднався до академії італійської «Роми»[1]. 2023 року в складі молодіжної команди «Роми» став володарем молодіжного Суперкубка Італії.

«Парі Сен-Жермен»

17 липня 2025 року підписав п'ятирічний контракт з французьким «Парі Сен-Жермен»[2][3]. 20 грудня 2025 року дебютував в основному складі «Парі Сен-Жермен» в матчі Кубка Франції проти «Фонтене»[4][5]. 2 травня 2026 року в поєдинку проти «Лор'яна» дебютував у французькій Лізі 1[6]. У своєму дебютному сезоні став чемпіоном Франції, допомігши команді вп'яте поспіль виграти Лігу 1[7].

6 липня 2026 року відправився в сезонну оренду в португальський «Насьонал»[8][9][10]. 10 серпня 2026 року дебютував за «Насьонал» в матчі португальської Прімейра-ліги проти «Санта-Клари»[11].

Кар'єра в збірній

Народився у Бразилії та має італійське коріння. Виступав за збірну Італії до 19 років. В липні 2024 року виступав за збірну до 19 років на юнацькому чемпіонаті Європи 2024 в Північній Ірландії[12][13]. На турнірі був основним воротарем та зіграв три поєдинки, а його команда дійшла до півфіналу, де поступилась збірній Іспанії[14][15].

Статистика виступів

Станом на 16 серпня 2026 [16]
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Кубок ліги Єврокубки Інші Всього
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Рома 2024–25 Серія A 0 0 0 0 — 0 0 0 0 0 0
Парі Сен-Жермен 2025–26 Ліга 1 2 –2 1 0 — 0 0 0 0 3 –2
→ Насіонал 2026–27 Прімейра-ліга 2 –2 0 0 0 0 — — 2 –2
Всього за кар'єру 4 –4 1 0 0 0 0 0 0 0 5 –4

Досягнення

«Парі Сен-Жермен»

Примітки

  1. ↑ Maresca, Oscar (20 квітня 2024). Da “que golazo!” alla porta della Roma Primavera: Marin sulle orme di Ceni. La Gazzetta dello Sport (італ.). Процитовано 13 серпня 2025.
  2. ↑ Renato Marin rejoint le Paris Saint-Germain pour 5 saisons (фр.). Офіційний сайт ФК «Парі Сен-Жермен». 17 липня 2025. Процитовано 13 серпня 2025.
  3. ↑ Mercato. Le PSG recrute le gardien Renato Marin en provenance de l’AS Roma. Ouest-France (фр.). 17 липня 2025. Процитовано 13 серпня 2025.
  4. ↑ Hamon, Pierre (20 грудня 2025). Fontenay - PSG. Dembélé titulaire, premières pour Boly et Marin… Les compos du 32e de finale de Coupe de France. Ouest-France (фр.). Процитовано 10 січня 2026.
  5. ↑ Première pour David Boly, Renato Marin et Noah Nsoki (фр.). Офіційний сайт ФК «Парі Сен-Жермен». 20 грудня 2025. Процитовано 10 січня 2026.
  6. ↑ Grandesso, Alessandro (2 травня 2026). L'anno scorso alla Primavera della Roma, ora titolare nel Psg: il boom francese di Renato Marin. La Gazzetta dello Sport (італ.). Процитовано 6 липня 2026.
  7. ↑ Le Paris Saint-Germain sacré champion de France pour la 5e fois consécutive ! (фр.). Офіційний сайт ФК «Парі Сен-Жермен». 13 травня 2026. Процитовано 14 травня 2026.
  8. ↑ Renato Marin prêté une saison au CD Nacional (фр.). Офіційний сайт ФК «Парі Сен-Жермен». 6 липня 2026. Процитовано 6 липня 2026.
  9. ↑ Renato Marín reforça a baliza alvi-negra por uma temporada (порт.). Офіційний сайт ФК «Насьйонал». 6 липня 2026. Процитовано 6 липня 2026.
  10. ↑ Mercato : le PSG prête Renato au CD Nacional, en D1 portugaise. L'Équipe (фр.). 6 липня 2026. Процитовано 6 липня 2026.
  11. ↑ Marques, Eduardo Pedrosa (10 серпня 2026). Houve Champions no dérbi. Depois? Muita Paciência... (crónica). A Bola (порт.). Процитовано 20 серпня 2026.
  12. ↑ Corradi ufficializza i convocati per l'Irlanda del Nord: da Camarda a Pafundi, il gruppo dei 20 a caccia del bis Europeo (італ.). Італійська федерація футболу. 9 липня 2024. Процитовано 13 серпня 2025.
  13. ↑ Scognamiglio, Pietro (14 липня 2024). Euro U19: da Camarda a Pafundi, chi sono le stelline dell'Italia che punta a vincere. La Gazzetta dello Sport (італ.). Процитовано 13 серпня 2025.
  14. ↑ EURO Under 19, sfuma la finale: una grande Italia viene battuta 1-0 ai supplementari dalla Spagna. Gravina: “Orgogliosi degli Azzurrini” (італ.). Італійська федерація футболу. 25 липня 2024. Процитовано 13 серпня 2025.
  15. ↑ Scognamiglio, Pietro (25 липня 2024). Una bella Italia cede solo ai supplementari: Fortuny regala la finale alla Spagna. La Gazzetta dello Sport (італ.). Процитовано 13 серпня 2025.
  16. ↑ Ренато Марін на сайті transfermarkt.com (англ.)
  17. ↑ Le titre du PSG en chiffres (фр.). Офіційний сайт Ліги 1. 14 травня 2025. Процитовано 14 травня 2025.
  18. ↑ Le PSG remporte un Trophée des Champions de folie (фр.). Офіційний сайт Ліги 1. 8 січня 2026. Процитовано 12 січня 2026.
  19. ↑ Pettit, Mark (30 травня 2026). Paris retain Champions League: Holders edge Arsenal on penalties (англ.). УЄФА. Процитовано 31 травня 2026.
  20. ↑ Paris 2-2 Tottenham (4-3 on pens) report, highlights: Champions League holders secure dramatic comeback win in Super Cup (англ.). УЄФА. 13 серпня 2025. Процитовано 14 серпня 2025.
  21. ↑ PSG topple Flamengo to win Intercontinental Cup (англ.). ФІФА. 17 грудня 2025. Процитовано 18 грудня 2025.

Посилання

  • Профіль на офіційному сайті ФК «Насьонал» (порт.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).