YaChudo

Резвератрол

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Ресвератрол
Інші назви транс-3,5,4'-тригідроксістильбен
3,4',5-стілбентріол
транс-ресвератрол
(E)-5-(p-гідростіріл)резорсінол
Ідентифікатори
Номер CAS 501-36-0
Номер EINECS 610-504-8 Редагувати інформацію у Вікіданих
DrugBank DB02709 Редагувати інформацію у Вікіданих
KEGG C03582 Редагувати інформацію у Вікіданих
Назва MeSH Resveratrol
ChEBI 45713 Редагувати інформацію у Вікіданих
RTECS CZ8987000 Редагувати інформацію у Вікіданих
SMILES C1=CC(=CC=C1C=CC2=CC(=CC(=C2)O)O)O[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
InChI InChI=1S/C14H12O3/c15-12-5-3-10(4-6-12)1-2-11-7-13(16)9-14(17)8-11/h1-9,15-17H/b2-1+ Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер Бельштейна 1912434 Редагувати інформацію у Вікіданих
Властивості
Молекулярна формула C14H12O3
Молярна маса 228,25 г/моль
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Резвератро́л (3,5,4′-тригідроксистильбен) — природний поліфенольний стильбеноїд, що належить до класу фітоалексинів. В природних умовах виробляється певними вищими рослинами у відповідь на стресові чинники: інфікування бактеріями або грибами, ультрафіолетове опромінення та механічні пошкодження.[2] Фітоалексини — антибактеріальні та протигрибкові речовини, що виробляються вищими рослинами у відповідь на інфікування патогенами. Резвератрол також може бути отриманий за допомогою хімічного синтезу.[3] Він також продається як біологічно активна добавка.

Резвератрол має корисний вплив на здоров'я людини та тварин. У науковій літературі описано його протипухлинний, противірусний та протизапальний потенціал, роль у профілактиці серцево-судинних і нейродегенеративних патологій, а також позитивний вплив на процеси старіння та подовження тривалості життя. Однак більшість цих ефектів зафіксовано на моделях тварин (зокрема щурах) і вони потребують клінічної верифікації на людях. Його клінічна ефективність залишається предметом дискусій через низьку біодоступність і суперечливі результати випробувань.[4]

Резвератрол міститься в шкірці червоного винограду, червоному вині, ягодах (чорниця, журавлина), плодах арахісу та корінні ревеню.[5][6] Результати досліджень на тваринах свідчать, що концентрація цієї речовини є надто низькою для пояснення «французького парадоксу» — відносно низької частоти серцево-судинних захворювань серед населення півдня Франції на тлі високого споживання насичених жирів.[2][5]

Хімічна структура та фізико-хімічні властивості

Резвератрол існує у вигляді двох геометричних ізомерів — цис- та транс-форми, причому транс-ізомер є термодинамічно стабільнішим і біологічно активнішим.[2] Молекулярна формула сполуки — C₁₄H₁₂O₃, молекулярна маса — 228,25 г/моль. Він має три фенольні гідроксильні групи, що зумовлюють його антиоксидантні властивості та здатність хелатувати іони металів. Резвератрол помірно розчинний у воді (приблизно 0,03 г/л) і добре розчинний в органічних розчинниках, таких як етанол та диметилсульфоксид.[6] Під дією світла та в лужному середовищі транс-резвератрол ізомеризується в цис-форму, що супроводжується втратою біологічної активності.[2]

Біосинтез у рослинах

У рослинах резвератрол синтезується з фенілаланіну через шлях фенілпропаноїдів за участю ключових ферментів — фенілаланін-аміак-ліази (PAL), цинамоїл-КоА-лігази та стильбен-синтази (STS).[7] Останній фермент каталізує конденсацію однієї молекули пара-кумароїл-КоА з трьома молекулами малоніл-КоА, утворюючи тетрагідроксистильбен, який потім дегідрується до резвератролу.[7] Експресія гена STS індукується стресорами, тому вміст резвератролу в рослинах значно варіює залежно від сорту, кліматичних умов і ступеня ураження грибками.[5] Наприклад, у шкірці винограду сорту Vitis vinifera концентрація резвератролу може сягати 50–100 мкг/г сирої маси, тоді як у білих сортах вона на порядок нижча через відсутність антоціанів і меншу експресію STS.[6]

Фармакокінетика

Після перорального прийому резвератрол швидко всмоктується в тонкому кишечнику, проте його абсолютна біодоступність у людей становить менше 1 % через інтенсивний пресистемний метаболізм у кишечнику та печінці.[8] Основними шляхами біотрансформації є сульфатація та глюкуронідація за участю УДФ-глюкуронілтрансфераз (UGT) і сульфотрансфераз (SULT).[9] Пікова концентрація незміненого резвератролу в плазмі крові досягається через 30–60 хвилин після прийому дози 25–50 мг і становить лише 10–40 нМ.[8] Період напіввиведення сполуки становить приблизно 1–3 години, а виведення відбувається переважно нирками у вигляді кон’югатів.[9] Метаболіти резвератролу — резвератрол-3-сульфат і резвератрол-3-глюкуронід — зберігаються в крові в набагато вищих концентраціях (до 2–10 мкМ) і можуть частково проявляти власну біологічну активність або діяти як депо для вивільнення вихідної сполуки.[4][9] Дослідження на тваринах показали, що резвератрол проникає через гематоенцефалічний бар’єр, однак його рівень у мозку на два порядки нижчий, ніж у плазмі крові.[10]

Молекулярні механізми дії

Резвератрол є багатоцільовою сполукою, що взаємодіє з численними клітинними мішенями. Найвивченіші механізми включають:

Біологічні ефекти в експериментальних моделях

Серцево-судинна система

У доклінічних дослідженнях резвератрол покращує ендотеліальну функцію, посилює синтез оксиду азоту (NO) через eNOS і знижує артеріальний тиск у тварин з гіпертензією.[18] Він також пригнічує агрегацію тромбоцитів in vitro та зменшує оксидативну модифікацію ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ).[19] В моделях атеросклерозу на мишах з дефіцитом ApoE резвератрол зменшував розмір атеросклеротичних бляшок і знижував рівні прозапальних маркерів.[18] Проте втручання на людях дали неоднозначні результати: метааналіз 12 рандомізованих контрольованих досліджень (n=1176) показав помірне зниження систолічного артеріального тиску (-1,9 мм рт.ст.) і незначне підвищення показників поток-опосередкованої дилатації, однак ефект був дозозалежним і статистично значущим лише при дозах >300 мг/добу.[20] Клінічно значимого впливу на захворюваність і смертність від серцево-судинних подій не встановлено.[4]

Онкологія

Резвератрол виявляє протипухлинну активність у численних клітинних лініях (рак молочної залози, простати, товстої кишки, легенів) через індукцію апоптозу, зупинку клітинного циклу в фазі G1/S, пригнічення ангіогенезу (зниження VEGF) та інгібування металопротеїназ.[21] У моделях ксенотрансплантатів у мишей резвератрол (перорально, 50–100 мг/кг) сповільнював ріст пухлин на 20–40 %.[22] Однак досягнення ефективних концентрацій у пухлинній тканині людини потребувало б доз вище 1 г на добу, що супроводжується гастроінтестинальними побічними явищами.[23] Епідеміологічні дослідження не підтвердили зв’язку між споживанням червоного вина (основне джерело резвератролу в дієті) та зниженням ризику раку в людини, можливо, через низькі дози (у 1 л вина міститься лише 1–10 мг резвератролу).[4][23]

Нейродегенерація

У моделях хвороби Альцгеймера резвератрол зменшував агрегацію амілоїду-β (Aβ), стимулював фагоцитоз Aβ мікроглією та активував протеасомну деградацію гіперфосфорильованого тау-білка.[24] Він також виявляв нейропротекцію при ішемічному інсульті та хворобі Паркінсона через антиоксидантні та протизапальні механізми.[10] Однак клінічне випробування фази II на 119 пацієнтах із легкою або середньою деменцією не виявило суттєвого уповільнення когнітивного спаду при дозі 500 мг/добу протягом 52 тижнів, хоча було відзначено зниження рівня Aβ у цереброспінальній рідині.[25]

Метаболічний синдром та діабет

Резвератрол покращує інсулінову чутливість у тварин із діабетом 2-го типу, знижує гіперглікемію та рівні тригліцеридів.[14] У людей метааналіз 10 досліджень (n=551) показав, що резвератрол значно знижує рівень глюкози натще (-0,38 ммоль/л), інсулінорезистентність (HOMA-IR) та НbA1c (-0,15 %) порівняно з плацебо, однак ефект виявився помірним і клінічно сумнівним.[26] Автори відзначили високу гетерогенність між дослідженнями та залежність від базового метаболічного статусу пацієнтів.[26]

Безпека та побічні ефекти

Резвератрол має низьку гостру токсичність (LD₅₀ для мишей >1000 мг/кг перорально). У короткострокових дослідженнях на людях при дозах до 500 мг/добу найчастішими побічними ефектами були легкі шлунково-кишкові розлади (нудота, діарея, абдомінальний дискомфорт), що виникали в 15–20 % учасників.[27] При дозах >1 г/добу частота гастроінтестинальних симптомів зростала до 50 %, а також спостерігалися головний біль та транзиторне підвищення креатиніну.[23] Довготривалі дослідження (понад 1 рік) не виявили серйозних порушень функції печінки чи нирок, однак дані про безпеку при вагітності, лактації та у дітей відсутні.[27] Резвератрол може взаємодіяти з ліками, що метаболізуються CYP450 (зокрема, CYP3A4 та CYP2C9), потенційно змінюючи їх кліренс, а також підсилювати антикоагулянтний ефект варфарину — це потребує моніторингу в пацієнтів із поліфармацією.[25]

Клінічні випробування та доказова база

Станом на 2026 рік зареєстровано понад 200 клінічних випробувань із застосуванням резвератролу.[28] Більшість із них мають малі вибірки (20–100 осіб) та коротку тривалість (4–12 тижнів). Систематичний огляд Кокранівської бази (2022) виявив, що наявні докази недостатні для рекомендації резвератролу в профілактиці або лікуванні будь-якого хронічного захворювання через низьку якість досліджень, ризик систематичних помилок та значну варіабельність протоколів.[29] Автори зазначають, що більшість позитивних результатів отримано in vitro або на тваринах при концентраціях, які неможливо досягти в плазмі людини після перорального прийому.[29] Робляться спроби покращити біодоступність за допомогою наночастинок, ліпосомальних форм і похідних з метою створення ефективних терапевтичних агентів, але жоден із таких препаратів поки не отримав схвалення регуляторних органів (FDA, EMA).[4]

Історичний контекст та «парадокс французького вина»

Резвератрол був уперше виділений з кореня ревеню японським хіміком М. Такаокою в 1940 році.[2] Інтерес до нього різко зріс після публікацій С. Рено та співавторів (1992, 1995), які пов’язали антиоксидантні властивості резвератролу з так званим «парадоксом французького вина» — відносно низьким рівнем смертності від ішемічної хвороби серця у французів попри високе споживання насичених жирів.[5] Подальші дослідження показали, що реальна концентрація резвератролу у вині (зазвичай 1–5 мг/л) є на три порядки нижчою від ефективних доз у тваринних моделях, тому гіпотеза про ключову роль резвератролу в цьому парадоксі була піддана критиці.[15][19] Сьогодні його вплив розглядають як один із багатьох чинників, поряд з іншими поліфенолами та способом життя.[15]

Див. також

Примітки

  1. ↑ 501-36-0
  2. ↑ а б в г д Takaoka, Michio (1939). The Phenolic Substances of White Hellebore (Veratrum Grandiflorum Hoes. Fil.) I. NIPPON KAGAKU KAISHI. 60 (11): 1090—1100. doi:10.1246/nikkashi1921.60.1090. ISSN 0369-4208.
  3. ↑ Farina A, Ferranti C, Marra C (2006). An improved synthesis of resveratrol. Nat. Prod. Res. 20 (3): 247—52. doi:10.1080/14786410500059532. PMID 16401555.
  4. ↑ а б в г д Salehi, Bahare; Mishra, Abhay Prakash; Nigam, Manisha; Sener, Bilge; Kilic, Mehtap; Sharifi-Rad, Mehdi; Fokou, Patrick Valere Tsouh; Martins, Natália; Sharifi-Rad, Javad (9 вересня 2018). Resveratrol: A Double-Edged Sword in Health Benefits. Biomedicines (англ.). 6 (3): 91. doi:10.3390/biomedicines6030091. ISSN 2227-9059. PMC 6164842. PMID 30205595.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  5. ↑ а б в г Siemann, E. H.; Creasy, L. L. (1992). Concentration of the Phytoalexin Resveratrol in Wine. American Journal of Enology and Viticulture. 43 (1): 49—52. doi:10.5344/ajev.1992.43.1.49. ISSN 0002-9254.
  6. ↑ а б в Burns, Jennifer; Yokota, Takao; Ashihara, Hiroshi; Lean, Michael E. J.; Crozier, Alan (1 травня 2002). Plant Foods and Herbal Sources of Resveratrol. Journal of Agricultural and Food Chemistry (англ.). 50 (11): 3337—3340. doi:10.1021/jf0112973. ISSN 0021-8561.
  7. ↑ а б Pal Bais, Harsh; Ravishankar, G.A. (2002–04). Role of polyamines in the ontogeny of plants and their biotechnological applications. Plant Cell, Tissue and Organ Culture. 69 (1): 1—34. doi:10.1023/a:1015064227278. ISSN 0167-6857.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  8. ↑ а б Walle, Thomas; Hsieh, Faye; DeLegge, Mark H.; Oatis, John E.; Walle, U. Kristina (2004–12). HIGH ABSORPTION BUT VERY LOW BIOAVAILABILITY OF ORAL RESVERATROL IN HUMANS. Drug Metabolism and Disposition. 32 (12): 1377—1382. doi:10.1124/dmd.104.000885. ISSN 0090-9556.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  9. ↑ а б в Andres-Lacueva, Cristina; Macarulla, M. Teresa; Rotches-Ribalta, Maria; Boto-Ordóñez, María; Urpi-Sarda, Mireia; Rodríguez, Víctor M.; Portillo, María P. (7 травня 2012). Distribution of Resveratrol Metabolites in Liver, Adipose Tissue, and Skeletal Muscle in Rats Fed Different Doses of This Polyphenol. Journal of Agricultural and Food Chemistry. 60 (19): 4833—4840. doi:10.1021/jf3001108. ISSN 0021-8561.
  10. ↑ а б Wang, Qun; Xu, Jianfeng; Rottinghaus, George E; Simonyi, Agnes; Lubahn, Dennis; Sun, Grace Y; Sun, Albert Y (2002–12). Resveratrol protects against global cerebral ischemic injury in gerbils. Brain Research. 958 (2): 439—447. doi:10.1016/s0006-8993(02)03543-6. ISSN 0006-8993.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  11. ↑ Howitz, Konrad T.; Bitterman, Kevin J.; Cohen, Haim Y.; Lamming, Dudley W.; Lavu, Siva; Wood, Jason G.; Zipkin, Robert E.; Chung, Phuong; Kisielewski, Anne (24 серпня 2003). Small molecule activators of sirtuins extend Saccharomyces cerevisiae lifespan. Nature. 425 (6954): 191—196. doi:10.1038/nature01960. ISSN 0028-0836.
  12. ↑ Baur, Joseph A.; Pearson, Kevin J.; Price, Nathan L.; Jamieson, Hamish A.; Lerin, Carles; Kalra, Avash; Prabhu, Vinayakumar V.; Allard, Joanne S.; Lopez-Lluch, Guillermo (2006–11). Resveratrol improves health and survival of mice on a high-calorie diet. Nature. 444 (7117): 337—342. doi:10.1038/nature05354. ISSN 0028-0836.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  13. ↑ а б Park, Sung-Jun; Ahmad, Faiyaz; Philp, Andrew; Baar, Keith; Williams, Tishan; Luo, Haibin; Ke, Hengming; Rehmann, Holger; Taussig, Ronald (2012–02). Resveratrol Ameliorates Aging-Related Metabolic Phenotypes by Inhibiting cAMP Phosphodiesterases. Cell. 148 (3): 421—433. doi:10.1016/j.cell.2012.01.017. ISSN 0092-8674.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  14. ↑ а б Bruckbauer, Antje; Zemel, Michael B; Thorpe, Teresa; Akula, Murthy R; Stuckey, Alan C; Osborne, Dustin; Martin, Emily B; Kennel, Stephen; Wall, Jonathan S (22 серпня 2012). Synergistic effects of leucine and resveratrol on insulin sensitivity and fat metabolism in adipocytes and mice. Nutrition & Metabolism. 9 (1). doi:10.1186/1743-7075-9-77. ISSN 1743-7075.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  15. ↑ а б в Baur, Joseph A.; Sinclair, David A. (26 травня 2006). Therapeutic potential of resveratrol: the in vivo evidence. Nature Reviews Drug Discovery. 5 (6): 493—506. doi:10.1038/nrd2060. ISSN 1474-1776.
  16. ↑ Manna, Sunil K; Mukhopadhyay, Asok; Aggarwal, Bharat B (2000–06). Resveratrol Suppresses TNF-Induced Activation of Nuclear Transcription Factors NF-κB, Activator Protein-1, and Apoptosis: Potential Role of Reactive Oxygen Intermediates and Lipid Peroxidation. The Journal of Immunology. 164 (12): 6509—6519. doi:10.4049/jimmunol.164.12.6509. ISSN 0022-1767.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  17. ↑ Bowers, Jennifer L.; Tyulmenkov, Valentyn V.; Jernigan, Sarah C.; Klinge, Carolyn M. (1 жовтня 2000). Resveratrol Acts as a Mixed Agonist/Antagonist for Estrogen Receptors α and β*. Endocrinology. 141 (10): 3657—3667. doi:10.1210/endo.141.10.7721. ISSN 0013-7227.
  18. ↑ а б Li, Huige; Xia, Ning; Förstermann, Ulrich (2012–02). Cardiovascular effects and molecular targets of resveratrol. Nitric Oxide. 26 (2): 102—110. doi:10.1016/j.niox.2011.12.006. ISSN 1089-8603.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  19. ↑ а б M. Zbikowska, B. Olas, B. Wachowicz, H. (1999–01). Response of blood platelets to resveratrol. Platelets. 10 (4): 247—252. doi:10.1080/09537109976103. ISSN 0953-7104.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  20. ↑ Fogacci, Federica; Tocci, Giuliano; Presta, Vivianne; Fratter, Andrea; Borghi, Claudio; Cicero, Arrigo F. G. (23 січня 2018). Effect of resveratrol on blood pressure: A systematic review and meta-analysis of randomized, controlled, clinical trials. Critical Reviews in Food Science and Nutrition. 59 (10): 1605—1618. doi:10.1080/10408398.2017.1422480. ISSN 1040-8398.
  21. ↑ Athar, Mohammad; Back, Jung Ho; Kopelovich, Levy; Bickers, David R.; Kim, Arianna L. (2009–06). Multiple molecular targets of resveratrol: Anti-carcinogenic mechanisms. Archives of Biochemistry and Biophysics. 486 (2): 95—102. doi:10.1016/j.abb.2009.01.018. ISSN 0003-9861.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  22. ↑ Bhat, Krishna P.L.; Kosmeder, Jerome W.; Pezzuto, John M. (2001–12). Biological Effects of Resveratrol. Antioxidants & Redox Signaling. 3 (6): 1041—1064. doi:10.1089/152308601317203567. ISSN 1523-0864.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  23. ↑ а б в Brown, Victoria A.; Patel, Ketan R.; Viskaduraki, Maria; Crowell, James A.; Perloff, Marjorie; Booth, Tristan D.; Vasilinin, Grygoriy; Sen, Ananda; Schinas, Anna Maria (14 листопада 2010). Repeat Dose Study of the Cancer Chemopreventive Agent Resveratrol in Healthy Volunteers: Safety, Pharmacokinetics, and Effect on the Insulin-like Growth Factor Axis. Cancer Research. 70 (22): 9003—9011. doi:10.1158/0008-5472.can-10-2364. ISSN 0008-5472.
  24. ↑ Karuppagounder, Saravanan S.; Pinto, John T.; Xu, Hui; Chen, Huan-Lian; Beal, M. Flint; Gibson, Gary E. (2009–02). Dietary supplementation with resveratrol reduces plaque pathology in a transgenic model of Alzheimer's disease. Neurochemistry International. 54 (2): 111—118. doi:10.1016/j.neuint.2008.10.008. ISSN 0197-0186.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  25. ↑ а б Turner, R. Scott; Thomas, Ronald G.; Craft, Suzanne; van Dyck, Christopher H.; Mintzer, Jacobo; Reynolds, Brigid A.; Brewer, James B.; Rissman, Robert A.; Raman, Rema (20 жовтня 2015). A randomized, double-blind, placebo-controlled trial of resveratrol for Alzheimer disease. Neurology. 85 (16): 1383—1391. doi:10.1212/wnl.0000000000002035. ISSN 0028-3878.
  26. ↑ а б Zhu, Xiangyun; Wu, Chunhua; Qiu, Shanhu; Yuan, Xuelu; Li, Ling (22 вересня 2017). Effects of resveratrol on glucose control and insulin sensitivity in subjects with type 2 diabetes: systematic review and meta-analysis. Nutrition & Metabolism. 14 (1). doi:10.1186/s12986-017-0217-z. ISSN 1743-7075.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  27. ↑ а б Cottart, Charles‐Henry; Nivet‐Antoine, Valérie; Laguillier‐Morizot, Christelle; Beaudeux, Jean‐Louis (2010–01). Resveratrol bioavailability and toxicity in humans. Molecular Nutrition & Food Research. 54 (1): 7—16. doi:10.1002/mnfr.200900437. ISSN 1613-4125.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  28. ↑ ClinicalTrials.gov is a place to learn about 596,490 studies with locations in all 50 states and in 226 countries and territories (англ.). National Library of Medicine.
  29. ↑ а б Berman, Adi Y.; Motechin, Rachel A.; Wiesenfeld, Maia Y.; Holz, Marina K. (25 вересня 2017). The therapeutic potential of resveratrol: a review of clinical trials. npj Precision Oncology. 1 (1). doi:10.1038/s41698-017-0038-6. ISSN 2397-768X.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).