YaChudo

Раян Куґлер

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Раян Куґлер
Народився23 травня 1986[1] (40 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Окленд, Каліфорнія, США[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьафроамериканці[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькінорежисер, сценарист, письменник, кінопродюсер, режисер Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузькінорежисураd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет штату Каліфорнія в Сакраментоd, Школа кінематографічних мистецтв Університету Південної Каліфорніїd, Saint Mary's College of Californiad, Університет Південної Каліфорнії і Saint Mary's College High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[6][5][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЗахідна гільдія сценаристів Америкиd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності2009 — тепер. час
Magnum opusГрішники, Black Pantherd і Космічний джем: Нове покоління Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Sundance Film Festival U.S. Dramatic Grand Jury Prize Awardd (2013)

Producers Guild Stanley Kramer Awardd (2014)

Independent Spirit Award for Best First Featured (2014)

Time 100 (2018)

Critics' Choice Movie Award for Best Original and Adapted Screenplayd (4 січня 2026)

Премія BAFTA за найкращий сценарійd (22 лютого 2026)

Премія «Оскар» за найкращий оригінальний сценарій (15 березня 2026)

Black Reel Award for Outstanding Directord (2026)

IMDbID 3363032 Редагувати інформацію у Вікіданих
Раян Куґлер на Міжнародному фестивалі Comic-Con у Сан-Дієго (2016)

Раян Кайл Куґлер (нар. 23 травня 1986, Окленд, Каліфорнія) — американський кінорежисер і сценарист.

Життєпис

Раян Куґлер виріс в Окленді, Каліфорнія. У віці восьми років він з родиною переїхав до Річмонда, Каліфорнія[8]. У дитинстві він займався легкою атлетикою та грав у американський футбол. Зрештою, футбол приніс йому стипендію у приватному коледжі Святої Марії в Моразі[9]. У цей час він грав на позиції ресивера та хотів вивчати хімію. [8] Усі футболісти в коледжі мали можливість пройти курс творчого письма. Його вчителька, Розмарі Ґрем, заохочувала його займатися сценарною письменницькою діяльністю через його хороші результати[10].

Після того, як у березні 2004 року Коледж Святої Марії завершив свою футбольну програму, він перевівся до Каліфорнійського державного університету в Сакраменто, де також отримав стипендію. Протягом чотирьох років навчання в Каліфорнійському державному університеті він здійснив 112 прийомів на 1213 ярдів та шість тачдаунів. Він спеціалізувався на фінансах і намагався відвідувати якомога більше занять з кіно, залежно від свого насиченого графіка тренувань. Зрештою, він почав вивчати кіно в Школі кінематографічних мистецтв USC. Саме в цей час він познайомився із Зінзі Куґлер, своєю майбутньою дружиною, яка підтримувала його на початку кінокар'єри, а також продюсувала його пізніші повнометражні фільми. Навчаючись в USC, Куґлер зняв загалом чотири короткометражні фільми, три з яких отримали різні нагороди. Його перший короткометражний фільм «Замки» (2009) отримав премію Дайни та Альберта Брокколі за досконалість у кінематографії. Його короткометражний фільм «Ілюзія» (2011), сценарій якого написав його однокурсник Алекс Джордж Пікерінґ, здобув нагороди на конкурсі короткометражних фільмів HBO під час Американського фестивалю чорношкірого кіно, а також на студентській кінопремії DGA. Він також був номінований на премію Black Reel Awards за видатний незалежний короткометражний фільм. Це була його перша співпраця з кіноредактором Майклом П. Шовером, партнерство, яке повторилося кілька разів. Короткометражний фільм Куґлера « Прогалина» (2011), сценарій якого написала Керол С. Лашоф, також отримав премію Джека Ніколсона за досягнення в режисурі.

У 2013 році Куґлер випустив свій перший повнометражний фільм «Станція Фрутвейл». Він зображує останні 24 години життя Оскара Ґранта, афроамериканця, якого застрелив поліцейський на станції метро Сан-Франциско на Новий рік 2009 року. Ці смертельні постріли викликали обурення та заворушення по всіх Сполучених Штатах. Прем'єра фільму відбулася на кінофестивалі «Санденс», де він отримав дві найпрестижніші нагороди. Того ж року його також було обрано до секції «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю.

У листопаді 2015 року вийшов фільм «Крід – Спадщина Роккі», продовження серії фільмів про Роккі, режисером яких був Куґлер. Поряд із Сильвестром Сталлоне у фільмі також знімається Майкл Б. Джордан, з яким Куґлер раніше співпрацював над фільмом «Станція Фрутвейл». Ця співпраця між ними триває й донині.

У 2018 році ним було засновано Компанію Proximity Media, якою він керує разом зі своєю дружиною та Севом Оганяном.

Куґлер зняв фільм Marvel «Чорна пантера», який вийшов у лютому 2018 року. [11] Фільм отримав сім номінацій на премію «Оскар» 2019 року та виграв три нагороди. Самого Куґлера не було номіновано. Він також зняв продовження «Чорна пантера: Ваканда назавжди», яке вийшло у листопаді 2022 року. Його наступною режисерською роботою став фільм жахів «Кров і грішники» (2025), до якого він знов запросив Майкла Б. Джордана на головну роль.

Куґлер брав участь як продюсер у фільмі «Юда та Чорний Месія» про активіста «Чорних пантер» Фреда Гемптона.

Приватне життя

Куґлер є одним із засновників[12] та прихильником кампанії «Затьмарення прав людини», метою якої є документування порушень прав людини та расизму в США[13].

Куґлер одружений із Зінзі Куґлер з 2016 року[14].

Фільмографія

  • 2009: Замки (короткометражний фільм)
  • 2011: Інжир (короткометражний фільм)
  • 2011: Gap (короткометражний фільм) [15]
  • 2011: Скульптор (короткометражний фільм)
  • 2013: Наступна зупинка: станція Фрутвейл
  • 2015: Крід – Спадщина Роккі (Крід)
  • 2018: Чорна пантера
  • 2021: Юда та Чорний Месія (продюсер)
  • 2021: Космічний джем: Нова спадщина (продюсер)
  • 2022: Чорна пантера: Ваканда назавжди
  • 2023: Крід III – Спадщина Роккі ( Крід III, продюсер та сюжет)
  • 2023: Гімн (документальний фільм, як продюсер)
  • 2025: Кров і грішники (Грішники)
  • 2028: Чорна пантера 3

Нагороди (вибірка)

Оскар

Премія «Золотий глобус»

  • Кінофестиваль «Санденс»
    • 2013: Великий приз журі за найкращий американський художній фільм за фільм «Станція Фрутвейл»
    • 2013: Приз глядацьких симпатій за найкращий американський художній фільм за фільм «Станція Фрутвейл»

Зовнішні посилання

  • Ryan Coogler on IMDb

Посилання

  1. ↑ Discogs — 2000.
  2. ↑ http://www.theguardian.com/film/2013/jul/30/ryan-coogler-fruitvale-station-race
  3. ↑ http://espn.go.com/college-football/player/stats/_/id/149791/ryan-coogler
  4. ↑ https://guap.co/in-conversation-with-ryan-coogler-director-of-wakanda-forever-black-panther/
  5. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ а б Filmmaker avoids tragic life plotline. 17 грудня 2007.
  9. ↑ Ryan Coogler and the ‘Fruitvale Station’ effect.
  10. ↑ The Unbelievable Story Of Ryan Coogler, Who Made The Most Important Movie Of The Year.
  11. ↑ Ryan Coogler Set To Helm Marvel’s ‘Black Panther’ – Update. Deadline.com (англ.). 11 січня 2016. Процитовано 12 січня 2016.
  12. ↑ MLK Now | Campaign for Black Male Achievement. 13 березня 2018. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 12 липня 2026.
  13. ↑ How “Creed” Auteur Ryan Coogler Punches Through The Hollywood Mold. 16 травня 2016.
  14. ↑ Ryan Coogler Can't Wait To Have Daughters With His Wife Zinzi For A Very Adorable Reason.
  15. ↑ Ryan Coogler: 5 Fast Facts You Need to Know. 14 лютого 2018.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).