Рамкова конвенція про захист національних меншин

Рамкова конвенція про захист національних меншин — конвенція Ради Європи, багатосторонній договір, спрямований на захист прав національних меншин^[1]. Підписана 1 лютого 1995 року у Страсбурзі^[2]. Верховна Рада України ратифікувала її 9 грудня 1997 р.^[3].

Цей договір є першим міжнародно-правовим інструментом, спрямованим на захист прав осіб-членів національних меншин як інтегральної складової прав людини в цілому. Концептуальний підхід, закладений у Конвенції, передбачає «досягнення у всіх сферах економічного, соціального, політичного та культурного життя повної та справжньої рівності між особами, які належать до національної меншини, та особами, які належать до більшості населення»^[2].

Конвенція спрямована на сприяння повній та реальній рівності національних меншин, встановлюючи у стосунку до осіб, які належать до національних меншин, у сферах суспільного життя, такі принципи:

• Недискримінація
• Просування ефективної рівності
• Сприяння та збереження культури, релігії, мови і традицій
• Свобода мирних зібрань
• Свобода асоціацій
• Свобода вираження думок
• Свобода думки, совісті і релігії
• Право на доступ і використання засобів масової інформації
• Свободи, що стосуються мови та освіти
• Транскордонні контакти і співробітництво
• Участь в економічному, культурному та суспільному житті
• Заборона примусової асиміляції^[4]. 

Захист існування національних меншин відбувається в рамках відповідних територій держав-учасників Конвенції^[2].

Прийнявши цю Конвенцію, Рада Європи офіційно визнала права національних меншин складовою прав людини. Втім, назва конвенції («рамкова») засвідчує, що цей договір лише встановлює загальні демократичні принципи, в рамках яких держави-підписанти діють самостійно, враховуючи неоднозначність та специфіку питання прав національних меншин у різних країнах^[5].

При Комітеті Міністрів Ради Європи існує Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин. До нього належать 18 незалежних експертів. Метою діяльності Комітет є оцінка виконання державами-учасницями положень Конвенції, що здійснюється на основі інформації, отриманої з державних доповідей та повідомлень неурядових організацій, а також власного моніторингу.

Співпрацюючи із Консультативним комітетом, Міністерство культури України готує раз на 5 років Доповідь про виконання Україною Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, спрямовує коментарі до оцінювальної доповіді Комітету, а також забезпечує організацію моніторингових візитів до України експертів Консультативного комітету^[6].

• Закон України «Про національні меншини (спільноти) України»

• Інтерактивна мапа країн

• В. Євтух . Рамкова конвенція про захист прав національних меншин // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. – К.: Парламентське видавництво, 2011. – с.623 ISBN 978-966-611-818-2

• Рамкова конвенція про захист національних меншин // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.