YaChudo

Ральф Райко

Переглядів: 0. Оновлено 01.11.2026.

Ральф Райко
Народився23 жовтня 1936 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 грудня 2016[1] (80 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСіті Коледж, Чиказький університет і Вища наукова школа Бронксуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоМон-Пелеренське товариство Редагувати інформацію у Вікіданих

Ральф Райко (англ. Ralph Raico, [ˈreɪkoʊ]; 23 жовтня 1936 — 13 грудня 2016) — американський лібертаріанський історик європейського лібералізму[3] та професор історії в Університеті в Буффало.

Ранні роки та освіта

Райко був родом з Нью-Йорка, де навчався у Вищій науковій школі Бронкса.[4] Через Фонд економічної освіти Райко та його однокласник Джордж Райзман домовилися про зустріч з економістом Людвігом фон Мізесом, який згодом запросив їх на свій аспірантський семінар з австрійської економіки в Нью-Йоркському університеті.[5] Там він познайомився з учасником семінару Мюрреєм Ротбардом, з яким заприятелював.[6][7] Ротбард та його друзі Райко, Райзман, Рональд Хамові та Роберт Гессен утворили «самосвідомий інтелектуальний та активістський салон», який вони назвали «Гурток Бастіа» (англ. The Circle Bastia).[8][9]

У середині 1950-х років завдяки «Гуртку Бастіа» Райко познайомився з письменницею Айн Ренд та її послідовниками, неформально відомими в той час як «Колектив».[10][11] Райко відвідував перші лекції про філософію об'єктивізму Ренд.[12] Згодом стосунки між двома групами зіпсувалися, що призвело до інциденту, коли «Гурток» пародіював «Колектив», зігравши сценку, в якій Райко грав роль протеже Ренд Натаніеля Брандена. До літа 1958 року Ренд і Ротбард розірвали всі зв'язки, і групи припинили співпрацю.[13]

Райко отримав ступінь бакалавра в Сіті-коледжі Нью-Йорка та ступінь доктора філософії в Чиказькому університеті, де його науковим керівником був Фрідріх Гаєк.[14]

Кар'єра

Під час навчання в Чиказькому університеті Райко заснував The New Individualist Review — лібертаріанське видання, яке вперше вийшло у квітні 1961 року і випустило 17 випусків, поки не припинило свою діяльність у 1968 році. Райко та інші аспіранти входили до складу редакційної колегії. Фрідріх Гаєк і Мілтон Фрідман, а пізніше економіст Джордж Стіглер були членами консультативної ради. У 1981 році Фрідман писав, що, на його думку, видання «встановило інтелектуальний стандарт, якому, на мою думку, ще не відповідала жодна з останніх публікацій у тій самій філософській традиції».[15][16]

Пізніше Райко став старшим редактором журналу Inquiry. Він був асоційованим редактором The Independent Review (журналу, що видається Незалежним інститутом) і старшим науковим співробітником Інституту Мізеса, який опублікував його роботу про історію свободи і зв'язок між війною і державою.[17] Райко переклав книгу Мізеса «Лібералізм» та різні есе Фрідріха Гаєка англійською мовою.

Смерть

Райко помер 13 грудня 2016 року у віці 80 років.

Видання

Книги

Участь у монографіях

  • «Classical Liberalism and the Austrian School.» in The Elgar Companion to Austrian Economics, edited by Peter J. Boettke. Edward Elgar Publishing (1988). ISBN 978-1858787763. OCLC 485335367OCLC 485335367.
  • Introduction to the 50th-anniversary edition of John T. Flynn's The Roosevelt Myth. Fox & Wilkes (1998).ISBN 0930073274
  • «World War I: The Turning Point» and «Rethinking Churchill.» in The Costs of War: America's Pyrrhic Victories, edited by John V. Denson. Transaction Publishers (1999). ISBN 0765804875

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б http://econlog.econlib.org/archives/2016/12/ralph_raico_rip_1.html
  2. ↑ CONOR.Sl
  3. ↑ Doherty, 2007, pp. 32, 34.
  4. ↑ "Ralph Raico". Future of Freedom Foundation. Retrieved November 15, 2013.
  5. ↑ Reisman, 1996, p. xliii.
  6. ↑ Doherty, 2007, pp. 249–250.
  7. ↑ Casey, 2010, p. 10.
  8. ↑ Doherty, 2007, с. 251.
  9. ↑ Reisman, 1996, p. xliv.
  10. ↑ Reisman, 1996, p. xliv.
  11. ↑ Heller, 2009, p. 251.
  12. ↑ Reisman, 1996, p. xlvi.
  13. ↑ Heller, 2009, p. 299.
  14. ↑ Hamowy, 1999, с. 339.
  15. ↑ Hamowy, 1999, pp. 339–346.
  16. ↑ Riggenbach, Jeff (July 18, 2011). "The Journalism of Hamowy and Raico". Mises Daily Mises Institute. Retrieved January 23, 2020.
  17. ↑ "Ralph Raico biography". Mises Institute. Retrieved November 15, 2013.

Посилання

Цитування у роботах

  • Casey, Gerard (2010). Meadowcroft, John (ред.). Murray Rothbard. Major Conservative and Libertarian Thinkers. Т. 15. London: Continuum. ISBN 978-1-4411-4209-2. OCLC 495475331.
  • Doherty, Brian (2007). Radicals for Capitalism: A Freewheeling History of the Modern American Libertarian Movement. New York: Public Affairs. ISBN 978-1-58648-350-0. OCLC 76141517.
  • Hamowy, Ronald (1999). New Individualist Review, 1961–1968. У Lora, Ronald; Henry, William Longton (ред.). The Conservative Press in Twentieth-Century America. Westport, Connecticut: Greenwood Publishing Group. с. 339–347. ISBN 0-313-21390-9. OCLC 40481045.
  • Heller, Anne C. (2009). Ayn Rand and the World She Made. New York: Doubleday. ISBN 978-0-385-51399-9. OCLC 229027437.
  • Reisman, George (1996). Capitalism: A Treatise on Economics (PDF). Ottawa, Illinois: Jameson Books. ISBN 0-915463-73-3. OCLC 36200484.

Зовнішні послиння

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).