Радіоротація

Радіорота́ція (іноді просто рота́ція, англ. Airplay) — термін, що використовується в індустрії комерційного музичного радіо, для того, щоб дізнатися, як багато разів пісня була програна в ефірі радіостанцій. Наприклад, якщо пісня була програна в ефірі багато разів кілька днів поспіль, то вона отримала велику кількість ротацій^[1][2]. У США, програвання пісень у нічних клубах та дискотеках між 1940-ми та 1960-ми роками прирівнювалося до ротації, на основі чого складалися кілька чартів у Білборд.

Для комерційного радіо, радіоротації — це результат постановки пісні в ротацію, яку також називають додаванням треку в плей-лист музичним директором радіостанції, найчастіше за допомогою спонсорської угоди з рекорд-лейблом^[3][4]. Для студентського радіо, місцевого та інді-радіо, популярних у США, ситуація інша, тому що за музичну програму відповідає диск-жокей, що ґрунтується на своїх музичних уподобаннях.

Більшість країн мають хоча б один радіочарт, у той час, як найбільші країни, з сильною музичною індустрією, як США^[5], Великобританія, Німеччина, Австралія^[6], Японія та Бразилія мають кілька чартів, розділених за жанрами музики або територіями країни^[7][8][9]. У Росії існує компанія Tophit, що становить національний радіочарт, але також працює з країнами СНД.

Найчастіше пісні мали великий успіх у радіочартах, але погано продавалися. Внаслідок чого, на Заході такі сингли отримали назву «turntable hit» (вертушковий хіт), коли пісні на радіо крутили лише на вінілових платівках^[10][11].

Радіоротація може бути найважливішою складовою у визначенні поняття «хіт» і, поряд із соціальними мережами, залишається одним з найбільш ефективних способів просування музичного продукту та здобуття артистом популярності^[5][12].

• Формат мовлення