Раду Міхня
| Раду Міхня | |
|---|---|
 | |
листопад 1601 — березень 1602 | |
(під іменем Раду IX) | |
| Попередник: | Симеон Могила |
| Наступник: | Симеон Могила |
квітень — травень 1611 | |
(під іменем Раду IX) | |
| Попередник: | Габор Баторі |
| Наступник: | Раду Шербан |
11 вересня 1611 — серпень 1616 | |
(під іменем Раду IX) | |
| Попередник: | Раду Шербан |
| Наступник: | Гавриїл Могила |
24 липня 1616 — 9 лютого 1619 | |
(під іменем Раду I) | |
| Попередник: | Олександр Могила |
| Наступник: | Гаспар Граціані |
серпень 1620 — серпень 1623 | |
(під іменем Раду IX) | |
| Попередник: | Гавриїл Могила |
| Наступник: | Александру V Коконул |
4 серпня 1623 — 13 січня 1626 | |
(під іменем Раду I) | |
| Попередник: | Стефан IX Томша |
| Наступник: | Мирон Барновський-Могила |
| Народження: | 1586[1]  Стамбул, Османська імперія |
| Смерть: | 13 січня 1626[1] Хирлеу, Молдовське князівство[2] |
| Країна: |  Молдовське князівство Волоське князівство |
| Рід: | Дракулешти |
| Батько: | Міхня Туркітулd |
| Діти: | Александру V Коконул і Міхня IIId |
| Автограф: |  |
 Раду Міхня у Вікісховищі | |
Раду Міхня (рум. Radu Mihnea; 1586, Константинополь, Османська імперія — 13 січня 1626[3], Молдова) — румунський політичний діяч початку XVII століття. Чотири рази був господарем Волощини (1601—1602, 1611, 1611—1616, 1620—1623; як Раду IX) та двічі — господарем Молдови (1616—1619, 1623—1626; як Раду I).
Життєпис
Раду Міхня був сином волоського господаря Міхні II Туркітула.
Ранні роки провів Копері, на горі Афон, у Греції та Венеції. Навчався у Константинополі — столиці Османської імперії.
Блискуча Порта підтримала Раду як кандидата на посаду господаря Волощини ще в 1596 році. Його перше правління розпочалося у листопаді 1601 року. Раду Міхня став господарем Волощини у дуже важливий період історії Румунії — одразу після об'єднання Волощини, Молдови та Трансильванії на чолі з Михайлом Хоробрим. У березні 1602 року Раду на посаді волоського господаря замінив Раду Шербан. Після цього Раду Міхня був удруге господарем у квітні — травні 1611 року[4].
У вересні того ж року почалося його третє правління у Волощині. Воно тривало в умовах окупації князівства турецько-татарським військом на чолі з Омером-пашею, який скинув з престолу Раду Шербана. Він та його прихильники рятувалися втечею і готували заколот. Раду Міхня був попереджений князем Трансильванії Габорем Баторі про це, і незабаром заколотників було викрито та затримано. 17 грудня відбулася їхня страта[5].
У 1616 році був звільнений з посади господаря Волощини та перейшов правити до Молдови, де був до 1619 року. У серпні 1621 року султан Осман II тимчасово призначив його керувати в Молдові між звільненням Александру VII Ілляша та призначенням Стефана IX Томші[6]. З 1620 по 1623 рік вчетверте був господарем Волощини. У 1623—1626 роках — господар Молдови (вдруге).
Ідея зближення між румунськими князівствами також була підтримана Раду Міхнею, який правив послідовно у Мунтенії та Молдові. У 1623 році Раду, будучи господарем Молдови, домігся для свого сина Александру престолу Волощини. У доповіді від 11 квітня 1625 року посол Венеційської республіки в Стамбулі писав, що надішле листа
|
...до згаданого князя Радуло (Раду Міхнеа), який тепер є князем у Молдавії, і його синові у Валахії, який дуже молодий і керований батьком... | 
|
В інших історичних документах Раду Міхня згадується як «Радуло воєвода, князь Валахії та Молдавії».
У внутрішніх справах Раду Міхня проводив політику надмірного оподаткування населення. Як зазначає молдовський літописець та політичний діяч Мирон Костін, це пов'язано з демонстрацією розкоші при дворі господаря.
Раду Міхня помер 13 січня 1626 року. Похований у заснованому ним у 1615 році монастирі Раду-Воде в Бухаресті. На його надгробку символічно зображені гебри і Волощини, і Молдови.
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1021282200 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Constantinov V. A. Posteritatea lui Radu Mihnea(Moldova și Ţara Românească între 1626 și 1633.Confruntări interne și externe) — Ясси: Cercetări istorice, 2004.
- ↑ Katalog der Deutschen Nationalbibliothek. portal.dnb.de. Процитовано 5 лютого 2023.
- ↑ Rezachevici, 2003, с. 53.
- ↑ Rezachevici, 2003, с. 53-54.
- ↑ Чучко М. Участь Молдавії і Валахії у Хотинській війні 1621 року. С. 72-73 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 лютого 2023. Процитовано 5 лютого 2023.
Джерела
- Rezachevici, Constantin (2003), Viața politică în primele trei decenii ale secolului al XVII-lea. Epoca lui Radu Șerban, a Movileștilor și a lui Gabriel Bethlen, у Cândea, Virgil (coord.) (ред.), Istoria românilor. Vol. 5, București: Editura Enciclopedică, с. 35—63
- Cristian Luca, «Influssi occidentali sull'atteggiamento politico di alcuni principi dei Paesi Romeni nei secoli XVI e XVII»
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).