Радама I

Радама I
Радама I
	Радама I
	Король Мадагаскару
	1810 — 1828
Попередник:	Андріанампуанімерина
Наступник:	Ранавалуна І
Народження:	1793; Амбогіманга, Королівство Імерина
Смерть:	1828; Руваd, Королівство Імерина
Поховання:	Амбогіманга
Країна:	Королівство Імерина
Рід:	Королівство Імерина
Батько:	Андріанампуанімерина
Мати:	Рамболамасоандроd
Шлюб:	Ранавалуна І, Раваоd і Rasalimod
Діти:	Ракетакаd
	Радама I у Вікісховищі

Радама I Великий (близько 1793 — 1828, Антананаріву, Мадагаскар) — перший король Мадагаскару, який об'єднав острів в єдину державу.

Біографія

У 1810 році Радама I успадкував після свого батька Андріанампуанімерина невелике королівство народу Імерина, що знаходилося в центрі острова навколо міста Антананаріву. Відразу ж після коронації, у віці 17 років, щоб зберегти своє царююче положення, брав участь у придушенні повстання.

Радама I вміло загравав з Великою Британією і Францією, які конкурувалими між собою за вплив на острові. Франція була ослаблена втратою Маврикію й Реюньйону в 1810 році і намагалася влаштуватися на Мадагаскарі, щоб створити там свій основний перевалочний плацдарм для подальшої колонізації в Азії. Велика Британія перешкоджала закріпленню Франції на Мадагаскарі, який також мав важливе значення для колонізації Індії. Радама I вибрав Велику Британію і уклав з нею договір, який в 1817 році був скріплений кров'ю між Радамою I і англійським посланником капітаном Ле Саджом.

Згідно з договором Радама I поклав край торгівлі рабами на Мадагаскарі. В Антананаріву влаштувалися представники Великої Британії. Радама I надав дозвіл англіканським місіонерам проповідувати християнство на острові, при цьому перешкоджав представникам Римо-Католицької церкви поширювати католицизм. Радама I дав дозвіл Лондонському місіонерському товариству будувати школи і церкви. Лондонське місіонерське товариство побудувало в Антананаріву друкарню і пристосувало латинський алфавіт для малагасійської мови, яка раніше використовувала малагасійсько-арабський варіант писемності.

Співпрацю з англійцями Радама I використав, щоб об'єднати весь Мадагаскар під своєю владою. Розширюючи межі свого королівства, він в першу чергу захопив південну частину острова, де проживав народ бецилеу. Наступним етапом його захоплення стала західна частина острова, де проживав народ сакалава, куди він вирушив з військом до 35 000 чоловік.

Після об'єднання всього Мадагаскару під своєю владою Радама I отримав титул «король Мадагаскару», що стало причиною протестів у 1823 році з боку Франції. У відповідь на це Радама I захопив французьку фортецю Форт-Дофен у південній частині острова, тим самим підтвердивши рішучість своїх намірів.

Радама I помер в 1828 році, за деякими даними через алкоголізм (перерізав собі горло під час нападу білої гарячки^[4]) або хвороби. Радама I мав 12 дружин, однією з яких була його прийомна сестра, яка стала в результаті інтриг і боротьби за владу королевою Ранавалуною I.

Джерело

Keith Laidler. Female Caligula. Ranavalona, The Mad Queen of Madagascar. Chapter 5. Wiley. ISBN 978-0-470-02223-8.

Примітки

↑ https://madagascariledereve13.wordpress.com/2023/08/12/ranavalona-1ere/
↑ https://www.madatana.com/article-radama-amour-de-sa-vie.php
↑ https://lexpress.mg/03/03/2020/radama-et-lamour-de-sa-vie/
↑ Ксенофонтова Н. А. Гендер и власть // В таинственной стране Мадагаскар / Сост. и автор пред. Л. М. Карташова. — М.: Редакция журнала «Самообразование», 2006. С. 36.

Посилання

Список правителів Мадагаскару [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.]

[[https://madagascariledereve13.wordpress.com/2023/08/12/ranavalona-1ere/_https://madagascariledereve13.wordpress.com/2023/08/12/ranavalona-1ere/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://madagascariledereve13.wordpress.com/2023/08/12/ranavalona-1ere/

[[https://www.madatana.com/article-radama-amour-de-sa-vie.php_https://www.madatana.com/article-radama-amour-de-sa-vie.php]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://www.madatana.com/article-radama-amour-de-sa-vie.php

[[https://lexpress.mg/03/03/2020/radama-et-lamour-de-sa-vie/_https://lexpress.mg/03/03/2020/radama-et-lamour-de-sa-vie/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttps://lexpress.mg/03/03/2020/radama-et-lamour-de-sa-vie/

[4] Ксенофонтова Н. А. Гендер и власть // В таинственной стране Мадагаскар / Сост. и автор пред. Л. М. Карташова. — М.: Редакция журнала «Самообразование», 2006. С. 36.

[1]

[2]

[3]

[4]