YaChudo

Рюкан

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.


Рюкан
Координати 59°52′52″ пн. ш. 8°34′59″ сх. д. / 59.881111111111° пн. ш. 8.5830555555556° сх. д.
Країна
АдмінодиницяТіннd Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа2,59 км²[1] і 2,57 км²[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота центру296,4 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення3012 осіб (1 січня 2025)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
GeoNames3141682
OSM ↑405158 ·R (Тінн)
Рюкан. Карта розташування: Норвегія
Рюкан
Рюкан
Рюкан (Норвегія)
Мапа
CMNS: Рюкан у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Рю́кан (норв. Rjukan) — місто й адміністративний центр комуни Тінн у фюльке Телемарк, Норвегія.

Назва

Назву місто отримало від водоспаду Рюканфоссен («Димкий водоспад»), розташованого на захід від Рюкана.

Географія

Місто розташоване вузькій долині Вестфйорддален між озерами Месватн і Тінншо, біля підніжжя гори Гаустатоппен у східній Норвегії. Найближчими містами є Нотодден (75 км) і Конгсберг (88 км). Річка Мона протікає через місто, аж до Тінншо.

Місто складається з 14 районів, таких як: Bøhagen, Flekkebyen, Svadde та інші.

Історія

У минулому Рюкан був важливим промисловим центром Телемарку. Його засновано між 1905 і 1916 роками, коли компанія Norsk Hydro розпочала тут виробництво селітри як добрива. Рюкан обрано для цієї мети тому, що 104-метровий водоспад Рюканфоссен міг легко виробляти багато електроенергії. Ідея використання водоспаду Рюканфоссен належала Самуелю Ейде, засновнику компанії Norsk Hydro. Підраховано, що очолювана ним компанія A/S Rjukanfoss, а пізніше Norsk Hydro, витратили на будівництво Рюкана приблизно два бюджети Норвегії і що найбільша кількість людей, які будували тут фабрики й саме місто, сягала 12 000 осіб, які прибували сюди також зі Швеції, Данії та Фінляндії. 1934 року Norsk Hydro побудувала в Рюкані найбільшу в світі гідроелектростанцію Веморк, а разом з нею і водневе виробництво. Побічним продуктом виробництва водню була важка вода, одержувана в процесі електролізу. Про те, що Norsk Hydro фактично виробляє важку воду, компанія дізналася від майбутнього лауреата Нобелівської премії Одда Гасселя.

Під час Другої світової війни компанією керувала німецька окупаційна влада, і проти неї неодноразово відбувалися диверсійні акти з боку норвезького Опору та сил антигітлерівської коаліції з метою завадити нацистам у створенні атомної бомби.

Нині в будівлях колишньої гідроелектростанції відкрито Норвезький музей промислових працівників, де представлено історію Рюкана, його індустріалізації, а також розділ, присвячений подіям Другої світової війни та пов'язаної з нею підривної діяльності.

Після 1960 року майже все виробництво селітри переведено з Рюкана на підприємства Norsk Hydro, розміщені в Герьої і Порсгрунні. Деякі галузі промисловості, як і раніше, існують у Рюкані, зокрема, експортувальні компанії Scana Skarpenord, Yara, Eka Chemicals і Hoesch Scanalloys.

Статус міста Рюкан отримав 1996 року.

Церква Рюкан

Церква місті була побудована зі природного каменю з вежею біля входу на південний захід. Церква освячена 21 грудня 1915 року. У лютому 1965 року під час зйомок фільму «Герої Телемарка» загорілася галерея і всі горючі матеріали в церкві згоріли, залишилися лише стіни. Вежа була сильно пошкоджена і її довелося значною мірою перебудовувати. Більшість стін було використано повторно та церква в основному отримала той самий зовнішній вигляд, але інтер’єр всередині зовсім іншим.[4][5][6]

Населення

У 1910 році Рюкан мав близько 2000 жителів, у 1920 році – близько 8000, а в 1960 році – близько 6500. Рюкан вважається одним із перших міст у Норвегії, яке було сплановано з нуля архітекторами.

Населення 3386 осіб станом на січень 2009 року.

Приблизна оцінка на січень 2018 року складає 3243 жителя.

Станом на 1 січня 2023 року місто нараховує 3022 мешканця.

Туризм

Рьюкан має давні туристичні традиції. Понад століття туристи відвідують вузьку долину, в якій розташоване місто. Водоспад Рюканфоссен, який є знаменитою ландшафтною пам'яткою Норвегії, зобразили кілька відомих художників. Ці місця зручні для лижного спорту, крім того, місто є відправною точкою для пішохідних маршрутів плато Гардангервідда. У 1860-х роках. біля водоспаду побудовано Крокан — перший із туристичних будиночків Норвезької асоціації трекінгу. Після того, як водоспад використали для гідроелектростанції, будиночок продали. Нині він знову відкритий і розташований поблизу дороги, що веде з Рюкана у Віньє. В останні роки Рюкан став відомий і завдяки своїм можливостям в галузі льодолазіння . У цих місцях багато різноманітних замерзлих водоспадів, а сезон досить тривалий — від листопада до квітня.

Відомі люди

  • Кнут Гауґланд (1917 – 2009) — норвезький мандрівник, радіоінженер.
  • Гуннар Сонстебю (1918 – 2012) — офіцер, учасником норвезького руху опору під час німецької окупації Норвегії.
  • Маркус Бернт Ейдсвіг (1953) — норвезький римо-католицький єпископ.
  • Йорн Ланде (1968) — норвезький рок-вокаліст, композитор, автор пісень.

Цікаві факти

  • Майже половину року, від вересня до березня, Рюкан перебуває в тіні навколишніх гір, що повністю закривають його від сонця. Для освітлення міста 2013 року на гірському хребті встановили три дзеркала, кожне площею 17 м2[7].
  • Рюкан в масовій культурі представлений у першій частині серії з гри Medal of Honor, де нацистські вчені намагаються створити атомну бомбу на міській електростанції.

Світлини

Панорама

Панорамний вигляд з Гаустатоппена

Див. також

Примітки

  1. ↑ Tettsteders befolkning og areal, 1. januar 2018 — Statistisk sentralbyrå, 2018.
  2. ↑ Tettsteders befolkning og areal — Statistisk sentralbyrå.
  3. ↑ Alders- og kjønnsfordeling i kommuner, fylker og hele landets befolkning (K) 1986 - 2025 — Statistisk sentralbyrå, 2025.
  4. ↑ Rjukan kirke. Norske Kirkebygg. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 1 грудня 2017.
  5. ↑ Trond Marinus Indahl (20 лютого 2017). Carl Berner. Norsk kunstnerleksikon. Процитовано 1 грудня 2017.
  6. ↑ Anne-Berit Skaug. Jørgen Berner. Norsk kunstnerleksikon. Процитовано 1 грудня 2017.
  7. ↑ В Рьюкан пришло солнце. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).