П-18 (радіолокаційна станція)

П-18 «Терек» (індекс ГРАУ — 1РЛ131, за кодифікацією НАТО — Spoon Rest D) — мобільна двокоординатна радіолокаційна станція кругового огляду метрового діапазону хвиль.

Створена в Радянському Союзі в 1970-ті роки.

П-18 «Малахіт» — наземна рухома завадозахищена радіолокаційна станція з висвітленням повітряної та надводної обстановки з цифровою обробкою та автоматичною передачею інформації. П-18 «Малахіт» призначена для автоматичного виявлення радіолокаційних цілей на фоні дії активних та пасивних завад природного та штучного походження, визначення координат (азимуту, дальності, радіальної швидкості), автоматичної зав'язки і супроводження траєкторій цілей та видачі їх координат і трас споживачам^[1].

Пересувні радари «Малахіт» являють собою модернізовану версію радара П-18МУ «Терек», яка була прийнята на озброєння Радянської армії ще у 1971 році. У модернізованому варіанті застосована компенсація активних перешкод, цифрова обробка сигналів, вимірювання швидкості руху повітряних цілей, а також їх автоматичний пошук і супровід.

«Малахіт» здатний також в автоматичному режимі передавати дані про виявлені повітряні цілі.

Радіолокаційна станція розміщується на шасі КрАЗ і одному вантажному причепі (для порівняння, П-18МУ базується на двох автомобілях «Урал-375» або «Урал-4320» та двох причепах). Радар може виявляти цілі, що рухаються зі швидкістю до 1000 м/с і супроводжувати до 256 м/с з них. Виробником нової РЛС є холдингова компанія «Укрспецтехніка».

Для заміни застарілих і енергоємних радарів радянського виробництва міністерство оборони України прийняло на озброєння (до парку ВПС країни) нові радіолокаційні станції «Малахіт» у січні 2012 року. Відповідний наказ підписав міністр оборони Михайло Єжель.

У 2015 році було розпочато, а вже 2018 року вже була майже завершено розробку антени швидкого розгортання для РЛС «Малахіт»^[2]. Оновлена антена була представлена на XV виставці «Зброя та Безпека 2018»^[3].

В жовтні 2023 року на міжнародній виставці IDEB-2023 у Словаччині було представлено модернізацією П-18С якою займалася компанія «Системний Електронний Експорт»^[4][5]. Ця наземна мобільна радіолокаційна станція працює в діапазоні метрових хвиль. Призначена для автоматичного виявлення цілей, визначення поточних координат (азимут й дальність) і автоматичної передачі радіолокаційних даних користувачам. Станція має міцну конструкцію корпусу, оснащена сучасними системами життєзабезпечення, електроживлення, підйому антени та вирівнювання. Режимами роботи є можливість керувати дистанційно^[6].

Усього в СРСР було виготовлено понад 4 000 РЛС P-18 усіх модифікацій, з яких 1 218 були експортовані (тобто залишалися в інших країнах) — це статистика виробництва^[7]. Після розвалу СРСР РЛС залишились на озброєнні в утворених державах:

У 2005—2013 рр. ВАТ «НВО «ЛЕМЗ» та ВАТ «НІТЕЛ» було розроблено модернізовану РЛС П-18-2 «Пріма», в якій використовується цифрова обробка даних. ^[8][9]

ЗСУ мають на озброєнні 3-координатну модифікацію РЛС П-18 «Малахіт». У липні 2018 року повідомлялося про передачу станції до ЗСУ^[10][11]. Глава правління ХК «Укрспецтехніка» Віра Кошова у липні 2019 року повідомила, що з початку війни до Збройних сил України було поставлено близько 50 таких станцій^[12][13]. 8 квітня 2020 року компанія «Укрспецтехніка» передала Повітряним Силам ЗС України чергову РЛС «Малахіт» з випередженням на півроку графіку виконання держоборонзамовлення^[14].

У Вірменії станція модернізована і отримала назву РЛС П-18М.^[15] Основні зміни:

• модернізована і виробляється цифрова система селекції рухомих цілей;
• розроблений і випускається прилад для зняття діаграм спрямованості антен РЛС;
• розроблено і випускається високочастотний струмознімач;
• запущено в серійне виробництво систему приводу обертання антени із застосуванням асинхронного двигуна.

Алма-Атинське СКТБ «Граніт» (до 1991 року — філія головного виробничо-технічного підприємства «Граніт» у Москві) здійснює технічне обслуговування, ремонт і модернізацію РЛС П-18 за проектом П-18М в інтересах сил протиповітряної оборони Казахстану^[16]

У 2008 році були завершені роботи з модернізації радіолокаційної станції П-18 до рівня П-18БМ ^[17]. Крім того, науково-виробничим унітарним підприємством «Тетраєдр» був розроблений модернізований варіант радіолокаційної станції TRS-2D на двох автомобільних шасі КАМАЗ ^[18]

Технічні характеристики РЛС модифікації «Малахіт»:

• Інструментальна дальність — понад 320 км

• Час розгортанн/згортаня — 5 хвилин

• Потужність випромінюваня — пікова та середня потужність залежно від режиму роботи

• Тип антени — фазована решітка

• Екіпаж — 2 особи

• Діапазон частот — 150–180 МГц

• Виявляти за один огляд зони дії — 256 цілей;

• Дальність виявлення винищувача типу МіГ (на висотах понад 10 км) — 400 км;
• Максимальна висота виявлення — 20 км;
• Дальність виявлення малорозмірних цілей на висотах до 300 м — 30-70 км;
• Потужність РЛС — 6,5 кВт;
• Час напрацювання на відмову — 2000 годин.

• РЛС «Малахит» на сайті Укрспецтехніка
• Відео про РЛС «Малахіт». Зброя України. Щит держави
• Україна взяла на озброєння «Малахіт» [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.]