Піцокері
 | |
| Походження |  Італія  |
|---|---|
| Входить у національні кухні | cuisine of Valtellinad |
| Необхідні компоненти | гречка |
Піцокері (італ. Pizzoccheri) — різновид тальятеле, плоска, стрічкова локшина, що складається з 20% гречаного борошна і 80% пшеничного борошна. Класичні піцокері з Граубюндена або Вальтелліні готують із зеленню та картоплею з додаванням сиру «Pizzocerino», «Вальтелліна Касера», «Грана падано» або пармезан, подають з часником, злегка обсмаженим у вершковому маслі[1]. З піцокері готують суп, до складу якого входить квасоля, капуста, помідори, морква, цибуля, селера, твердий сир.
Піцокері можна легко приготувати вручну. Також існують напівфабрикати піцокері.
У Тельо проводиться два ярмарки — Свято піцокері (La Sagra dei Pizzoccheri) в липні, і Золоте піцокері (Pizzoccheri d'Oro) у вересні.
Історія
Перші згадки про рецепт відносяться ще до 17 сторіччя. У книзі 1799 року «Die Republik Graubündent» (Республіка Граубюнден) німецький історик Генріх Л. Леманн писав про тісто «перцокель», виготовлене з гречаного борошна та яєць, яке варили у воді та подавали з маслом і тертим сиром. Леманн зазначив, що селяни, які жили в маленьких будинках, також використовували це тісто для приготування простішої страви — ньоккі, оскільки вони не завжди мали час або місце, щоб розкачати тісто і нарізати його на плоскі тальятеле[2].
Варіації
Pizzoccheri della Valtellina – оригінальна варіація з Вальтелліни, готується разом із зеленню (часто швейцарським мангольдом, але також і савойською капустою) та нарізаною кубиками картоплею. Ця суміш викладається шарами з шматочками сиру Valtellina Casera та меленим Grana Padano або Parmesan, а також заправляється часником, злегка обсмаженим у маслі[3].
Піццоккері б'янкі делла Вальк'явенна – з району навколо К'явенни, досить відрізняється, будучи різновидом ньоккетті, часто готується з білої пшеничної муки і сухого хліба[2].
У популярній культурі
У 2002 році була заснована Академія піццоккеро ді Тельо (Accademia del Pizzocchero di Teglio) з метою популяризації традиційних способів приготування піццоккеро[4].
У 2016 році страва отримала визнання Європейського Союзу як захищене географічне зазначення (ЗГЗ)[5].
Примітки
- ↑ La ricetta originale dei Pizzoccheri(італ.)
- ↑ а б Pizzoccheri: Italy's debated buckwheat pasta recipe. www.bbc.com (брит.). 8 вересня 2022. Процитовано 14 лютого 2026.
- ↑ Henry, Diana (17 вересня 2024). Pizzoccheri della Valtellina (buckwheat pasta with cheese, cabbage and potatoes). The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Процитовано 14 лютого 2026.
- ↑ Accademia del Pizzocchero di Teglio - Storia e tradizione - Teglio. Accademia del Pizzocchero di Teglio (it-IT) . Процитовано 14 лютого 2026.
- ↑ Gazzetta Ufficiale. www.gazzettaufficiale.it (італ.). Процитовано 14 лютого 2026.
|
Це незавершена стаття про їжу та напої. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).