Пітер Гаґґет

Пітер Гаґґет
англ. Peter Haggett
Народився	24 січня 1933[1]  Pawlettd, Bridgwater Rural Districtd, Somersetd, Велика Британія[1]
Помер	9 лютого 2025[2][1] (92 роки)
Країна	Велика Британія
Діяльність	викладач університету, економіст, географ
Alma mater	Коледж святої Катерини, Кембриджd Wills Halld
Заклад	Бристольський університет
Членство	Європейська академія[3] Національна академія наук США Британська академія Американська академія мистецтв і наук
Нагороди	премія Вотрена Люда (1991) Медаль Заступниківd (1986) медаль Каллумаd (1967) honorary doctor of University College Londond honorary doctor of Durham Universityd Почесний доктор Копенгагенського університетуd почесний доктор Гельсінського університетуd Член Британської академії Scottish Geographical Medald honorary doctorate from York Universityd (1983)
Пітер Гаґґет у Вікісховищі

Пі́тер Га́ґґет (англ. Peter Haggett; 24 січня 1933, Полетт, Англія, Велика Британія — 9 лютого 2025) — британський географ.

Народився в містечку Полетт у Сомерсеті. Закінчив Кембриджський університет, після закінчення викладав у школі Св. Катарини при університеті, потім університетському коледжі в Лондоні. 1957 року, здобувши ступінь магістра географії в Кембриджі, якийсь час викладав у alma mater (коледжі Фіцвільям). Від 1966 року — в університеті Бристоля, в 1966—1988 роках був завідувачем кафедри міської та регіональної географії. Володар двох докторських ступенів (PhD, 1969 та DSc, 1985). Був членом Південно-Західної ради економічного планування, ради Королівського географічного товариства, університетського комітету з грантів, Національної ради з радіаційної безпеки.

Був віцепрезидентом Британської академії, є одним із засновників Європейської академії наук (причому серед її перших членів лише він і Торстен Гегерстранд були географами).

Іноземний член Національної академії наук США (2008).

Нині — почесний професор.

Живе з дружиною в Сомерсеті.

Пітер Гаґґет відомий як один із теоретиків школи просторового аналізу. 1972 року опублікував книгу «Географія: синтез сучасних знань», яка, разом із роботами Волтера Айзарда, Вільяма Банґе та Девіда Гарві, є важливим теоретичним узагальненням досвіду географів цього напряму. Від кінця 1960-х Гаґґет починає цікавитися медичною географією, від середини 1970-х займається переважно проблемами поширення епідемій, територіальними відмінностями в здоров'ї населення, співпрацює з низкою міжнародних організацій.

• 1991 — премія Вотрена Люда. Пітер Гаґґет став першим лауреатом нагороди, яку вважаються Нобелівською премією з географії.

• Models in Geography, 1967 (редактор, разом із Річардом Чорлі)
• Network Analysis in Geography, 1969 (у співавторстві з Річардом Чорлі)
• Geography: a Modern Synthesis, 1972,
• The Geographical Structure of Epidemics, 2000
• World Atlas of Epidemic Diseases, 2004
• Geography: a Global Synthesis, 2005 (у співавторстві з Олексієм Скопіним)

• Життєпис (англ.)
• Життєпис (докладніше) (англ.)
• Книги П. Гаґґета на Google Books