Пітер Пірс
| Пітер Пірс | |
|---|---|
| Peter Neville Luard Pears | |
| Основна інформація | |
| Ім'я при народженні | Пітер Невілл Льюард Пірс |
| Повне ім'я | англ. Peter Neville Luard Pears |
| Дата народження | 22 червня 1910 |
| Місце народження | Фарнемd, Веверлі, Суррей, Англія, Сполучене Королівство |
| Дата смерті | 3 квітня 1986 (75 років) |
| Місце смерті | Олдборо, East Suffolkd, Саффолк, Англія, Велика Британія[1] |
| Поховання | St Peter and St Paul's Church, Aldeburghd |
| Громадянство | |
| Професія | співак |
| Освіта | Кібл коледж і Королівський коледж музики |
| Відомі учні | Ellen Westberg Andersend[2] і Lynne Dawsond |
| Співацький голос | тенор |
| Інструменти | вокал |
| Жанр | опера |
| Членство | Баварська академія витончених мистецтв |
| Співпраця | Бенджамін Бріттен |
| Нагороди | |
| | |
Пітер Пірс (ім'я повністю Пітер Невілл Льюард Пірс, англ. Peter Neville Luard Pears; 22 червня 1910 — 3 квітня 1986) — британський співак (тенор).
Закінчив Кебл-коледж у складі Оксфордського університету, потім служив органістом в іншому навчальному закладі у складі Оксфорда, Хертфорд-коледжі. Дебютував як камерний співак у 1933 році в Лондоні, де і продовжував працювати. Протягом 1934—1937 років співав у хорі Бі-Бі-Сі, у 1936—1938 рр. — у хорі колективу «Нові английські співаки».
У 1943—1948 працював в театрах Седлерс-Уеллс (Sadler's Wells) і Ковент-Гарден, з 1947 в Англійській опері (English Opera Group). У 1974 р. дебютував в Метрополітен-опера в партії Ашенбаха («Смерть у Венеції»).
Пірс був супутником життя композитора Бенджаміна Бріттена з 1936 року, коли вони познайомилися, і до смерті Бріттена у 1976 році. Їх перший спільний виступ (Бріттен зазвичай акомпанував Пірсу на фортепіано) відбувся у 1937-му; у 1942 році було видано їх перший спільний запис (бріттенівські «Сім сонетів Мікеланджело»). Пірс став першим виконавцем усіх основних тенорових партій в творах Бріттена, у тому числі головних партій в його операх, які створювалися з урахуванням особливостей голосу Пірса. Крім того, Пірс був популярним як виконавець пісень Шуберта, також у супроводі Бріттена.
З 1970 року був президентом Об'єднаного товариства музикантів. 1978 року був зведений в лицарський сан.
Особисте життя
Після смерті Бріттена Пірс, з яким Бріттен прожив 30 років у одностатевих стосунках, розповідаючи про їх щасливий шлюб, зізнавався: «Він любив мій голос і любив мене»[3].
Примітки
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ https://urn.nb.no/URN:NBN:no-nb_digibok_2013021207029
- ↑ Headington, Christopher (1993) [1992]. Peter Pears: A Biography. London: Faber and Faber. ISBN 0571170722.(англ.)
Література
- Carpenter, Humphrey (1992). Benjamin Britten: A Biography. London: Faber and Faber. ISBN 0571143245.
- Headington, Christopher (1993) [1992]. Peter Pears: A Biography. London: Faber and Faber. ISBN 0571170722.
Посилання
- Пітер Пірс на сайті Find a Grave (англ.)
- Фото Пітера Пірса
| Це незавершена стаття про співака чи співачку опери. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
