Пітер Кейперс
| Пітер Кейперс | |
|---|---|
| Петрюс Йозефус Губертюс Кейперс нід. Petrus Josephus Hubertus (Pierre) Cuypers нід. Petrus Cuypers нід. Petrus Josephus Hubertus Cuypers | |
| Народження | 16 травня 1827 |
| Смерть | 3 березня 1921 (93 роки) там же |
| Країна | |
| Навчання | Королівська академія витончених мистецтв в Антверпеніd |
| Діяльність | архітектор, ceramics designer, екслібрист, furniture designer, архітектурний кресляр, скульптор, дизайнер інтер'єрів, художник-декоратор, рисувальник, графічний дизайнер |
| Праця в містах | Амстердам, Гронінген, Маастрихт, Бреда, Майнц |
| Архітектурний стиль | історизм, неоготика |
| Найважливіші споруди | Центральний вокзал Амстердама, Рейксмузей |
| Реставрація пам'яток | церкви у Нідерландах і Бельгії |
| Членство | Arti et Amicitiaed, Академія красних мистецтв Франції і Rijkscommissie voor de Monumentenbeschrijvingd[1] |
| Учні | Jos Tonnaerd[2], Caspar Franssend і Jan de Meyerd |
| Нагороди | |
| Батько | Johannes Hubertus Cuypersd |
| Мати | Maria Johanna Bexd[3] |
| Брати, сестри | Frans Cuypersd і Henricus Hubertus Cuypersd |
| Діти | ·Joseph Cuypersd[4], Katrina Cuypersd[5] і Q136664080? |
| Автограф | |
| | |
Пітер Кейперс (нід. Petrus (Pierre) Cuypers; повне ім'я — Петрюс Йозефус Губертюс Кейперс; нід. Petrus Josephus Hubertus (Pierre) Cuypers; 16 травня 1827, Рурмонд, Нідерланди — 3 березня 1921, там таки) — нідерландський архітектор, чиє ім'я найчастіше пов'язують з будівлями центрального залізничного вокзалу (1881–89) та Державного музею (1876–85) в Амстердамі, що є найбільш репрезентативними в творчості, також автор проектів-будівничий понад 100 церков у Нідерландах і Бельгії, ретельний дослідник і реставратор багатьох нідерландських історико-архітектурних пам'яток.
З життя і творчості
Пітер Кейперс (уроджений Петрюс Йозефус Губертюс Кейперс) народився 16 травня 1827 року в нідерландському місті Рурмонді. Після навчання в коледжі у рідному місті, 1844 року він переїхав до Антверпена (Бельгія) для вивчення архітектури в Академії мистецтв. Кейперс вчився у Франса-Андріса Дурлета, Франса Ступа і Фердинанда Беркмана — піонерів неоготичної архітектури в Бельгії, і в 1849 році він закінчив Академію.
У 1851 році П. Кейперс повернувся до Рурмонда, де був призначений архітектором міста. У наступному (1852) році він відкрив магазин власних робіт сакрального мистецтва. Кейперс спочатку був під сильним впливом французької архітектури ХІІІ століття, робіт французького архітектора Ежена Віолле-ле-Дюка і праць його друга Йозефа Албердігка Тіма.
По всіх Нідерландах Кейперс збудував велику кількість церков, в яких французький вплив відіграє помітну роль. Найважливіші будови з першого творчого періоду — це церкви св. Ламберта у Вегелі (Veghel) і св. Катаріни в Ейндговені.
Від 1870 року стиль Кейперса змінився під впливом рідної нідерландської готики, а також готичних стилів інших країн.
Петрюс Кейперс виконав значну кількість проектів реставрацій історико-архітектурних, в першу чергу сакральних пам'яток. Його уявлення про реставрацію часто зазнавали критики всередині країни. Одним з таких прикладів неоднозначних підходів архітектора до справи реставрації є випадок із церквою в його рідному Рурмонді, де зодчий замінив оригінальні вежі на нові, спроектовані ним самим.
До найвдаліших зі здійснених реставрацій Кейперса належить комплекс відновлюваних робіт, виконаний архітектором у 1875 році в Майнцькому соборі (Німеччина), якому він, крім того, присвятив наукову працю-дослідження «Майнцький собор: його заснування, становлення і розбудова» (нім. «Der Dom zu Mainz, seine Gründung, Erweiterung und Herstellung», Майнц, 1878).
Помер Пітер Кейперс 3 березня 1921 року на батьківщині — в Рурмонді.
Галерея
-

-
Статуя Пітера Кейперса, Рурмонд -

-

-

-

-

-
Ключові роботи
- Залізничний вокзал у Неймегені (збудований у 1875—1879)
- Державний музей у Амстердамі (1876—1885)
- Центральний вокзал у Амстердамі (1881—1889)
- Замок де Хаар (1892—1907)
- Броеркерк (збудований у 1895, перебудований 1982)
Примітки
- ↑ Actorenregister
- ↑ Koornmarkt 70, 2611 EJ te Delft | Rijksdienst voor het Cultureel Erfgoed
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119262274 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Groot M. Vrouwen in de vormgeving 1880-1940 — Rotterdam: nai010, 2007.
Джерела та посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
