Пістинька
| Пістинька | |
|---|---|
| 48°15′18″ пн. ш. 24°45′18″ сх. д. / 48.255° пн. ш. 24.755° сх. д. | |
| Витік | гора Версалем, Покутсько-Буковинські Карпати |
| • координати | 48°15′18″ пн. ш. 24°45′18″ сх. д. / 48.255° пн. ш. 24.755° сх. д. |
| Гирло | Прут |
| • координати | 48°30′11″ пн. ш. 25°02′31″ сх. д. / 48.503° пн. ш. 25.042° сх. д. |
| Басейн | басейн Дунаю |
| Країни: | Івано-Франківська область, Косівський район, Коломийський район |
| Регіон | Івано-Франківська область Україна[1] |
| Довжина | 56 км |
| Площа басейну: | 661 км² |
| Притоки: | Багнець, Корови, Лючка (ліві); Ставник, Брустурка (праві) |
![]() | |
| | |
Пі́стинька — річка в Україні, на Гуцульщині, в межах Косівського та Коломийського районів Івано-Франківської області. Права притока Пруту (басейн Дунаю).
Опис
Довжина 56 км, площа басейну 661 км². Долина у верхній течії ущелиноподібна, завширшки від 6—10 до 50 м, до села Микитинці — V-подібна. Нижче долина трапецієподібна, завширшки 1,2—1,5 км. Ширина заплави від 20—100 до 650 м. Річище помірно звивисте, його пересічна ширина 10—15 м, на окремих ділянках до 45 м. Похил річки 18 м/км. Багато островів, кілька водоспадів.
Живлення мішане, з переважанням дощового. Замерзає у середині грудня, скресає у 2-й половині березня. Воду використовують для господарських потреб і розведення риби. Є протиповеневі гідротехнічні споруди.

Розташування
Бере початок з джерел на східних схилах гори Версалем (1406 м), що в Покутсько-Буковинських Карпатах. Тече спершу переважно на північний схід, у пониззі на північ. Впадає в Прут навпроти південної частини міста Коломиї.
У верхів'ях тече територією Національного парку «Гуцульщина».
Основні притоки
Лючка (ліва), Брустурка (права).
Корови — ліва притока у Косівському районі Івано-Франківської області. Бере початок на південному заході від гори Лебедин (803,1 м) у національному природному парку «Гуцульщина». Тече переважно на південний схід і на південно-західній околиці села Пістинь впадає у Пістиньку.[2] Довжина — 5 кілометрів.[3]
Населені пункти
Пістинька протікає через такі населені пункти: Космач, Прокурава, Шешори, Пистинь, Микитинці, Спас, Нижній Вербіж.
Пістинька в Шешорах
Близько 9 км довжини Пістиньки припадає на село Шешори. Геоморфологічні особливості природного середовища тієї місцевості призвели до утворення низки водоспадів, порогів, перекатів. Серед водоспадів найбільшу туристичну привабливість мають Великий та Малий Гуки — Сріблясті водоспади. Біля річки у Шешорах є туристична база, а також чимало приватних готелів. Довколишні гори, вкриті лісами, становлять головний природний рекреаційний ресурс села Шешори.
Див. також
- Ріка Пістинька з прибережною смугою (Косівський район)
- Ріка Пістинька з прибережною смугою (Коломийський район)
Примітки
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Аркуш карти М-35-122
- ↑ Korowy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 422. (пол.)
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Чирков О. Українознавчий погляд на Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори» // Українознавство. — 2005. — Ч.3. — С. 202—207.
- Сріблясті водоспади - відео
- Костенюк, Л.; Поп'юк, Я. (2019). Особливості формування гідрографічної мережі річкової системи Пістиньки-Лючки-Лючки Сопівки. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія (укр.) (2 (47)): 33—40. doi:10.25128/2519-4577.19.3.4.
- Костенюк, Л. В.; Ющенко, Ю. С. (2014). Структура сучасної річково-долинної системи Пістинка-Лючка. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія (укр.). 3 (34): 25—35.
- Костенюк, Л. В.; Ющенко, Ю. С. (2014). Характеристика однорідних ділянок днища долини ріки Пістинка. Проблеми гідрології, гідрохімії, гідроекології: матеріали шостої Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю (укр.). Дніпропетровськ: ТОВ «Акцент ПП». с. 156—158.
- Костенюк, Л. В.; Поп’юк, Я. А. (2019). Історія формування гідрографічної мережі річкової системи Пістиньки-Лючки-Лючки Сопівки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю відкриття спеціальності «Екологія» у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (укр.). Тернопіль: СМП «Тайп». с. 101—105.
- Костенюк, Л. В.; Поп’юк, Я. А. (2019). Історія формування гідрографічної мережі річкової системи Пістиньки-Лючки-Лючки Сопівки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю відкриття спеціальності «Екологія» у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (укр.). Тернопіль: СМП «Тайп». с. 101—105.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

