Пісків

село Пісків
Герб	Прапор
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Рівненський район
Тер. громада	Костопільська міська громада
Код КАТОТТГ	UA56060350240078347
Облікова картка	с. Пісків
Основні дані
Засноване	1577
Населення	▼1053
Площа	0,285 км²
Густота населення	4094,74 осіб/км²
Поштовий індекс	35032
Телефонний код	+380 3657
Географічні дані
Географічні координати	50°56′49″ пн. ш. 26°28′45″ сх. д. / 50.94694° пн. ш. 26.47917° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	177 м
Водойми	річка Замчисько
Відстань до; залізничної станції	Рівного 42 км
Місцева влада
Адреса ради	35032, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Пісків
Карта
	Пісків
	Пісків
Мапа
	Пісків у Вікісховищі

Піскі́в — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Входить до складу Костопільської міської громади та є адміністративним центром Пісківського старостинського округу. У 2016—2020 роках було адміністративним центром Пісківської сільської громади. Населення становить 1053 особи.^[1]

Географія

Село розташоване на правому березі річки Замчисько. Пісків — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Орган місцевого самоврядування — Костопільська міська рада. Раніше було центром сільради. До обласного центру — 45 км, до центру громади — 12 км.

Історія

Перша згадка про село належить до 1577 р. Існують перекази, що землі населеного пункту належали пану Пісківському. У 1939 р. населений пункт був завойований Радянським Союзом.

У 1753 р. в селі побудована церква. Приміщення деревʼяне на камʼяному фундаменті, покрита бляхою. Церква Покрови Пресвятої Богородиці — давня святиня у селі Пісків, належить до оригінальних зразків деревʼяного монументального зодчества Пригоринського регіону історичної Волині. Вона пережила роки лихоліття, залишаючись діючою церквою.

У 1906 році село Костопільської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 48 верст, від волості 9. Дворів 97, мешканців 612^[2].

У 1940 році колгосп носив назву «імені Молотова», з 1959 по 1993 — «40-річчя Жовтня», у 1993 році перейменовано в колективно-сільськогосподарське підприємство «Пісківське».

У 1935—1936 рр. в селі була створена хата-читальня. У 1947 р. — створена бібліотека (1947 р. — бібліотекар Л. Г. Цимбалюк, 1957 р. — Л. В. Шамбір, 1958 р. — Н. М. Скороход, 1986 р. — Заблоцька Л. Є., 1987 р. — Салаган М. М., 1998 р. — Дідух З. Є.

Історія школи

Перша школа була заснована у 70-х рр. XIX ст. німцями-колоністами. У 1921 р. в селі діяла польська школа, вчителював Ігнатій Пеховяк. У 1937—1939 рр. — вчителював Щєснєк. У 1939—41рр. навчання було польською мовою, школа — початкова. В січні 1944 р. було відновлено навчання. Протягом 1950—1952 рр. було побудовано три кабінети та приміщення для книг сучасної школи. У 1973—1974 рр. добудовано ще 8 кабінетів. У 1975 р. було збудовано приміщення їдальні У 1976 р. почали обладнувати шкільний стадіон. У 1987 р. розпочато будівництво нової шкільної майстерні. Тут розміщена і бібліотека. У кінці 2014 року почалось будівництво нової школи. А в кінці 2017 року її відкрили.

Постаті

Ветерани Радянсько-німецької війни

Андрущенко Михайло Петрович — народився 29 лютого 1924 року в селі Ново-Єгорівка Харківської області Двурігінського району. Освіту мав вісім класів. Був призваний 28 серпня 1942 року в місті Сталінграді і воював на Воронежському фронті звʼязківцем. Про непохитну мужність і відвагу свідчать документи, які збережені онукою Вінярчук Наталією. В довідці, виданій червоноармійцю Андрущенко М. П. про те, що йому, як учаснику відмінних бойових дій в боях при прориві обороні німців на річці Нейсен і взяття міст Єссен, Кірххайн, Фолькенберг, Мольберг і вихід на річку Ельду Північно-Західного фронту, наказом Верховного головнокомандуючого Маршала Радянського Союзу т. Сталіна від 23.04.1945 р. за № 340 оголошена подяка.

Повернувшись із війни Михайло Петрович був зарахований бійцем міської пожежної команди в місті Костопіль у лютому 1948 році, а в листопаді цього ж року — призначений помічником командира міської пожежної команди. А з 1950 року — начальником караула міської пожежної команди. У 1984 році його звільняють у звʼязку з виходом на пенсію. Помер 26 травня 2006 року.

Російсько-українська війна

Під Іловайськом загинув уродженець Піскова старший солдат Сергій Головчак.

Біля села Водяне загинув уродженець села, морський піхотинець Олексій Кондратюк (1995—2017).

В селі похований Роман Пиясюк (1975—2015) — сержант 1-ї танкової бригади.

У Пісківській ЗОШ відкрито меморіальну дошку випускнику Мацюку Олександру Володимировичу (1975—2016) — учаснику російсько-української війни^[3].

Обеліск загиблим односельчанам

Для увічнення памʼяті про події Німецько-радянської війни та подвиги їх учасників, побудовано в селі обеліск загиблим односельчанам. 168 жителів воювали на фронтах Німецько-радянської війни. Також на території села є німецьке кладовище.

Символіка

Герб: у зеленому полі по виділеній зубчастій основі пливе срібний лебідь з піднятими крильми. Прапор: квадратне полотнище, що складається з двох горизонтальних смуг — верхньої зеленої та нижньої синьої (співвідношення їх ширин рівне 3:2), по середині зеленого поля пливе білий лебідь з піднятими крильми. Лебідь є втіленням вірності і віри в майбутнє, синій колір характеризує багаті водні ресурси а зелений — щедрі ліси. Символи затверджено рішенням сесії сільської Ради № 146 від 27 липня 2004 р. Автори проектів: Ю. Терлецький, М. Омельчук і М. Стасюк.