Нітроцелюлоза
| Нітроцелюлоза[1] | |
|---|---|
| Інші назви | Нітрат целюлози; Тринітроцелюлоза; Піроксилін |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 9004-70-0 |
| SMILES | |
| InChI | |
| Властивості | |
| Молярна маса | Змінна |
| Зовнішній вигляд | Жовтувато-білий, подібний на бавовняну вату |
| Тпл | 160–170 °C (спалахує) |
| Небезпеки | |
| ЛД50 | 10 mg/kg (mouse, Внутрішньовенно) |
| Температура спалаху | 4,4 °C |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Ні́троцелюло́за (трині́троцелюло́за, піроксилі́н, нітроклітковина) — за виглядом нагадує вату. Нерозчинна у воді, але розчинна в ацетоні. Використовується у виробництві бездимного пороху. При підпалюванні швидко згорає світним полум'ям з виділенням великої кількості тепла. Може використовуватися як окрема сполука, проте нею добре пластифікувати інші вибухові речовини (перекис ацетону, ГТМД).
Історія
У 1838 році французький хімік Теофіль Жуль Пелуз вперше одержав нітроцелюлозу, але на його відкриття спочатку не звернули уваги, поки у 1845 році німецький хімік Крістіан Фрідріх Шенбейн не одержав цю сполуку при дії на целюлозу нітруючої суміші (сульфатна + нітратна кислоти 2:1) і не виявив її вибухові властивості.[2] [3] Велика заслуга у виготовлені стійкої нітроцелюлози належить О.О. Фадєєву (1847-1848 рр.).[4] У 1884 році французький хімік Поль В'єль (Paul Vieille) винайшов перший практичний бездимний порох на основі желатинізованої нітроцелюлози, який отримав назву «Poudre B».
Отримання
Для виготовлення тринітроцелюлози необхідні такі речовини:
- Концентрована азотна кислота (не менше 60 %)
- Концентрована сірчана кислота (92 %)
- Бавовняна вата
Кислоти необхідно охолодити та змішати у пропорції 1(азотна кислота):3(сірчана кислота). Після цього посудину з сумішшю заповняють ватою. Нітруючої суміші має бути приблизно в 20 разів більше ніж вати. Реакцію проводять при пониженій температурі, так як висока температура розкладає тринітрат целюлози. Для повного закінчення реакції потрібно близько 10 годин. Утворену нітроцелюлозу промивають водою, потім в гарячому розчині лугу, а потім знову водою і висушують при кімнатній температурі.
Використання
- Вибухові речовини, бездимний порох.
- Раніше використовувалася як основа фото- і кіноплівки. У зв'язку з горючістю була витіснена ацетилцелюлозою і поліетилентерефталатом (лавсаном).
- Основа нітроцелюлозних лаків, фарб, емалей.
- Целулоїд — найперша пластмаса. З неї виготовляли елементи оздоблення побутових виробів, ляльок, гребінців, тощо.
- Нітроцелюлозні мембрани для іммобілізації ДНК, РНК або білка для зондування з міченою послідовністю або антитілом в експериментальних лабораторних методах.[5]
Примітки
- ↑ Merck Index, 11th Edition, 8022.
- ↑ Быков Г.В. История органической химии (открытие важнейших органических соединений) / М.: «Наука». – 1978. – С.55.
- ↑ Лекутер П., Берресон Д. Пуговицы Наполеона (семнадцать молекул, которые изменили мир) / М.: «Астрель». – С. 102.
- ↑ Авербух А.Я. Александр Александрович Фадеев (1810-1898) // Журн. приклад. хим. – 1952. – Т. 25. – вып. 10. – С.1009-1017.
- ↑ Nitrocellulose - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. Процитовано 14 квітня 2026.
| Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).