Підкліт

Підклі́т або підклі́ття — нижній, цокольний поверх у будівлях; зазвичай мав службове або господарське призначення. У підкліті хоромів жили слуги, діти, дворові служителі. У підклітах розміщувалися льохи.

Також підклітом називають нижній ярус церкви. Князі й царі влаштовували казну в підклітах кам'яних церков. Житлові підкліти з волоковими вікнами і печами, нежитлові — з глухими стінами, найчастіше без дверей. У такому випадку вхід у підкліт влаштовувався з другого поверху^[1].

Розрізняють:

• Підкліт віблий — підвальне або напівпідвальне приміщення, перекрите склепінням.
• Підкліт глухий — напівпідвал під кліттю, призначений для худоби та зберігання запасів.^{[джерело?]}

• Кліть (архітектура)
• Цокольний поверх