Під'ярків
| село Під'ярків | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район | Львівський район | ||||
| Тер. громада | Бібрська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA46060010310074128 
| ||||
| Облікова картка | картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 470 | ||||
| Площа | 3,26 км² | ||||
| Густота населення | 144,17 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 81214 | ||||
| Телефонний код | +380 3263 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°44′2″ пн. ш. 24°21′41″ сх. д. / 49.73389° пн. ш. 24.36139° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
278 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 81220, Львівська область, Львівський район, м.Бібрка, вул. Тарнавського, 22 | ||||
| Карта | |||||
  Під'ярків | |||||
 Під'ярків | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Під'яркі́в — село в Україні, у Бібрській міській територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 470 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бібрська міська рада.
Історія
Найдавніша письмова згадка про село походить з 1368 року — тоді власником села був Станіслав Дров'ята з Борку[1].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі, село у володінні Одновського[2].
В 1552 році село Під'ярків перебувало у власності трьох панів Миколая Гербурта Одновського, пана Фірлея та Ванька. В 1711 році власником села був Адам Сенявський, краківський каштелян.[3]
У 1854 — 1918 рр. у складі Бібрського повіту (Австро-Угорщина)[4].
В 1870 році в селі проживало ( разом з хутором Ваньківці) 826 осіб. Село та хутір розпоряджалися 1122 моргами ( морг =0,56 га) орної землі. 383 морги було занято під городами та луками. Худобу випасали на 226 моргах пасовищ. У власності пана Потоцького в селі Під'яркі́в було 15 моргів лісу. ttps://wwwpbc.rzeszow.pl/dlibra/publication/11914/edition/10927/conten.t?ref=desc
В жовтні 1930 року село постраждало від пацифікації, яку проводила польська влада. Польські солдати жорстоко побили майже 100 осіб [1]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Бібрської міської територіальної громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Перемишлянського району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району[6].
Боротьба ОУН -УПА
29 серпня 1944 року в селі перебувла сотня УПА "Сроманці".В селі у цей час перебувало 10-20 червоноармійців. "Сіроманці їх роззброїли ( забрано кілька крісів, кулемет, ПТР).З червоноармійцями проведено виховну роботу та відпущено. Після короткого перепочинку сотня перейшла в ліс неподалік с. Селиська
13–19.ІХ.44 р.НКВС проводив в селі облаву, заарештовано 15 чоловіків.
24–27.ІХ.44 р. проведено повторну облаву в с. Під’яркові, заарештовано синів і жінку "Довбуша" і вбито 3 старих мужчин та одного 30- тилітнього.
2.Х.44 р. більшовики в числі 80 осіб зі сторони Романова напали на с. Під’ярків з метою пошуку повстанців. В цій облаві вбили повстанця "Лиса" та оточили одне господарство, якомузнаходився "Павук" – Стеців Василь з с. Дуліб. Він, щоб не здатись більшовикам в руки, власноручно застрілився. Крім того,зловлено 4 хлопців і одну дівчину, яких комуністи забрали зі собою.[7]
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 470 | 100% |
Церква
- храм Перенесення мощей св. Бориса і Гліба (ПЦУ). Належить до Перемишлянського деканату, Львівської єпархії УАПЦ.
- храм Перенесення мощей св. Бориса і Гліба (УГКЦ)
Пам'ятки
- Читальня збудована у 20-30 рр. ХХ ст. Внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення за охоронним номером 2895-М.
Відомі люди
- Бойко Богдан Федорович — голова «Народного руху України за єдність», народний депутат України 1-го, 2-го та 3-го скликання.
- Толопко Дмитро Костянтинович — вчений, педагог, інженер-технолог, доктор хімічних наук, який протягом всього життя працював у Львівській Політехніці.
- Шкамбара Осип Михайло Петрович — обласний провідник ОУН Львівської області (1942—1944).
Джерела
Посилання
- ↑ Історія села Під'ярків, Перемишлянського району, Львівської області. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 13 жовтня 2013.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 155 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- ↑ Смерека, Богдан (2016). ОПИСОВО-СТАТИСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО ЗАСЕЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА У XVI–XVIII СТ. Київ. с. 334.
- ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S. 119.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 лютого 2026.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Воєнна округа УПА “Буг” Документи і матеріали 1943-1952 Книга 2 Нова серія, том 13. Київ-Торонто: Видавництво "Літопис УПА". 2009. с. 242.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).