Південно-Східний фронт (Друга світова війна)

Південно-Східний фронт
Юго-Восточный фронт
Бомбардування німецькими літаками Сталінграда. Вересень 1942
Засновано	5 серпня 1942
Країна	СРСР
Вид	РСЧА
Чисельність	фронт
У складі	Ставка Верховного Головнокомандування
Війни/битви	Німецько-радянська війна Сталінградська битва
Розформовано	30 вересня 1942
Командування
Командувач військами фронту	генерал-полковник Андрій Єрьоменко

Півде́нно-Схі́дний фронт — оперативно-стратегічне об'єднання радянських військ, що існувало на початковому етапі, з 7 серпня до 30 вересня 1942 року у Німецько-радянській війні.

Південно-Східний фронт утворено 7 серпня 1942 року, директивою Ставки ВГК № 170554 від 5 серпня 1942, з використанням частини з'єднань Сталінградського фронту (1-го формування). Кістяк штабу фронту склав штаб 1-ї танкової армії, яка зазнала серйозних втрат у ході попередніх боїв. Фронт діяв на південному фасі зовнішнього оборонного обводу Сталінграда. Його головне завдання полягало у стримуванні ворога на далеких підступах до міста, стабілізації фронту вздовж нижньої течії Дону та підготовки умов майбутньої оборони Сталінграда^[1].

Зона відповідальності Південно-Східного фронту включала:

• нижня та середня течія Дону;
• східну частину Ростовської області;
• підступи до Сталінграда з півдня та південного заходу;
• район Цимлянської, Клетської, Серафимовича^[1].

З метою об'єднання всіх військ, що діяли на сталінградському напрямку, під єдиним командуванням Ставка ВГК 9 серпня підпорядкувала командувачу військ Південно-Східного фронту Сталінградський фронт, передала в його оперативне підпорядкування Волзьку військову флотилію, а 15-16 серпня — також Сталінградський військовий округ і Сталінградський район ППО^[2].

9-11 серпня 1942 року війська фронту завдали контрудару в районі Абганерово по з'єднаннях 4-ї танкової армії противника, що наступала на Сталінград з півдня, а потім активною обороною стримували сили противника на ближніх підступах до міста і в самому місті^[2].

На момент формування до складу Південно-Східного фронту входили 51-ша, 57-ма та 64-та армії, а згодом і 1-ша гвардійська, 62-га, 28-ма та 8-ма повітряна армії^[2].

28 вересня 1942 року було перетворено на Сталінградський фронт (2-го формування).

• генерал-полковник Андрій Єрьоменко (7 серпня — 30 вересня 1942)

• Радянські фронти часів Другої світової війни
• Радянські армії часів Другої світової війни
• Північно-Кавказька операція (1943)
• Ростовська операція (1943)
• Битва за Дніпро

• Юго-Восточный фронт — на подступах к Сталинграду
• Юго-Восточный фронт (Великая Отечественная война)
• Все фронты Великой Отечественной войны(рос.)
• Фронты Советских Вооружённых Сил во время Великой Отечественной войны 1941—45
• Юго-Восточный фронт (рос.)
• Юго-Восточный фронт (рос.)

Виноски

Джерела

1. Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 608 с. — (Архив) — ISBN 5-224-01515-4. (рос.)
2. Военный Энциклопедический словарь.
3. Великая война и несостоявшийся мир 1941 — 1945 — 1994. Автор: В. В. Похлебкин М.: Арт-Бизнес-Центр, 1997. — 384.
4. Большая Советская Энциклопедия.
5. Великая Отечественная война 1941—1945 гг.: Действующая армия.
6. Боевой состав Советской Армии в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 годов.
7. М. М. Козлов Великая Отечественная Война. 1941—1945. Энциклопедия. — Москва: Советская Энциклопедия, 1985.