YaChudo

Арво Пярт

Переглядів: 1. Оновлено 05.11.2026.

Арво Пярт
Основна інформація
Дата народження11 вересня 1935[1][2][…] (91 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняПайде, Естонія[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство СРСР
 Естонія
 Австрія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор класичної музики, музикант, композитор Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаЕстонська академія музики та театру Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрисимфонія, сучасна класична музика, мінімалізм і релігійна музика Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusFür Lennart in memoriamd, Адамів плачd, Spiegel im Spiegeld, In principiod, Für Alinad, Fratresd і Ukuaru waltzd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСербська академія наук і мистецтв, Американська академія мистецтв та літератури[6], Шведська королівська музична академіяd, Академія наук Естонії[7], Папська Рада з культури[8] і Prince Pierre Foundationd[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиECM Recordsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Officer of the Order of the Oak Crown Кавалер ордена Почесного легіону золота медаль «За заслуги у культурі Gloria Artis» Recipient of the Order of the National Coat of Arms, 1st Class Commander of the Order of Cultural Merit Австрійський почесний знак «За науку й мистецтво»

премія Гердера (2000)

Praemium Imperiale (2014)

премія Леоні Соннінг (2008)

почесний доктор Льєзького університетуd (2009)

Премія Ратцінґера (2017)

honorary doctor of Durham Universityd (2003)

Honorary doctor of the University of Fribourgd (2007)

почесний доктор Університету Сент-Ендрюсаd (2010)

 Гербовий знак Таллінна

почесний доктор Університету Сіднеюd

Polar Music Prize (2023)

Honorary Member of the International Society for Contemporary Musicd

Classical BRIT Awards

 Медаль Гете
У шлюбі зNora Pärtd[10][11] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиMichael Pärtd Редагувати інформацію у Вікіданих
arvopart.ee Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Арво Пярт (ест. Arvo Pärt, 11 вересня 1935, Пайде, Естонія) — сучасний естонський композитор.

Біографія

Народився в Пайде (ест. Paide), поблизу Таллінна 11 вересня 1935 року. В 1957 році закінчив Талліннську консерваторію по класу композиції у Г. Еллера (Heino Eller). До 1968 року працював звукорежисером Естонського радіо. З 1964 року Пярт вперше використовує в своїх творах техніку колажу. Приблизно в цей же час у його музиці проявляються релігійні мотиви. З міркувань цензурного порядку деякі з його творів виконувалися під вигаданими назвами.

У 1979 році Пярт емігрує з СРСР. Живе спочатку у Відні, де підписує договір з Universal Edition, а потім, завдяки стипендії DAAD, опиняється в Берліні, де живе і пише твори для клавішних інструментів, інструментальних складів, вокальну і хорову музику.

Перейшов з лютеранства у православ'я. У хрещенні — Арефа.

Твори

Для голосів та оркестру

  • Наш сад («Meie aed»), кантата для дитячого хору і оркестру (1959/2003)
  • Credo для фортепіано, хору і оркестру (1968)
  • Te Deum для хору, струнного оркестру и магнітофонного запису (1984-5, ред. 1992)
  • Берлінська меса, для хору і органу або струнного оркестру (1992)
  • Літанія для солістів, хору і оркестру (1994)
  • Як лань прагне [до водних потоків] (ісп. Como cierva sedienta), для сопрано, хору і оркестру (1998)

Для голосу і ансамблю

  • На ріках вавилонських (нім. An Den Wassern zu Babel), для солістів або хору і органу або ансамблю (1976/1984)
  • De profundis (Псалом 129) для хору, ударних та органу (1980)
  • Страсті за Йоаном, для солістів, вокального ансамблю, хору та інструментального ансамблю (1982)
  • Stabat Mater, для трьох солістів та струнного тріо (1985)
  • Miserere (Псалом 50), для соліста, хору та ансамблю (1989)
  • Дві колискові (Zwei Wiegenlieder), для двох жіночих голосів и фортепіано (2002)

Для хору (і органу)

  • Силабічна меса (лат. Missa syllabica), для хору і органу (1977)
  • Магніфікат, для хору (1989)
  • Богородице Діво, радуйся, для хору (1990)
  • Блаженства (англ. Beatitudes, 1990; 2-га лат. редакція — 2001), для мішаного хору і органу
  • Я виноградна лоза правдива (англ. I am the true vine), для мішаного хору a cappella (1996)
  • Трідіум (Triodion), для хору (1998)
  • Мир тобі, Єрусалиме (англ. Peace upon you, Jerusalem), для жіночого хору (2002)
  • Salve Regina, для мішаного хору та органу (2002)
  • Da pacem Domine ( Дай миру Господи), для мішаного хору та солістів a cappella (2004)
  • Гімн для оксфордського коледжу Св. Йоана (2005)

Оркестрові твори

  • Некролог, для оркестру op.5 (1960)
  • Симфонія № 1 «Поліфонічна», op.9 (1963)
  • Perpetuum mobile, для оркестру op.10 (1963)
  • Симфонія № 2 (1966)
  • Симфонія № 3 (1971)
  • Якби Бах розводив бджіл (нім. Wenn Bach Bienen gezüchtet hätte), для фортепіано, духового квінтету, струнного оркестру і ударних (1976)
  • Fratres для камерного ансамблю (1976 и пізніше, написано багато версій)
  • Arbos для мідних духових та ударних (1977/1986)
  • Cantus (пам’яті Бенджаміна Бріттена), для струнного оркестру та дзвона (1977)
  • Симфонія № 4 «Лос-Анджелес» (2008)
  • Для інструментів і оркестру
  • Колаж на B-A-C-H (фр. Collage sur B-A-C-H), для гобоя, струнного оркестру, клавесину і фортепіано (1964)
  • Маленький концерт на B-A-C-H (нім. Concerto piccolo über B-A-C-H), для труби, струнного оркестру, клавесину і фортепіано (1964)
  • Pro et contra, концерт для віолончелі і оркестру (1966, для Мстислава Ростроповича)
  • Tabula rasa, подвійний концерт для двох скрипок, струнного оркестру і підготовленого фортепіано (1977)
  • Дозвольте... (нім. Darf ich), для скрипки, дзвона in Cis (ad lib.) і струнного оркестру (1995/1999)
  • Lamentate. Данина поваги А.Капуру і його скульптурі Марсій, для фортепіано з оркестром (2002)

Музика до кінофільмів та мультфільмів

  • «З вечора до ранку» (1962, короткометражний)
  • «Маленький моторолер» (1962, ляльковий мультфільм)
  • «Так точно» (1963, ляльковий мультфільм)
  • «Оператор Кипс у країні грибів» (1964, ляльковий мультфільм)
  • «Останній сажотрус» (1964, ляльковий мультфільм)
  • «Молочник із Мяекюла» (1965)
  • «Кішки-мишки» (1965, ляльковий мультфільм)
  • «Нові пригоди оператора Кипса» або «Оператор Кипс у ягідному лісі» (1965, ляльковий мультфільм)
  • «За горами, за морями» (1967, ляльковий мультфільм)
  • «Оператор Кипс на безлюдному острові» (1968, ляльковий мультфільм)
  • «Оператор Кипс у царстві каміння» (1968, ляльковий мультфільм)
  • «Атомік і ділки (Атомік у небезпеці)» (1970, мультфільм)
  • «Хто? Що? Де?» (1970, мультфільм)
  • «Атомік» (1971, мультфільм)
  • «От так чемпіони!» (1971, ляльковий мультфільм)
  • «М'ячики» (1972, ляльковий мультфільм)
  • «Підводні друзі» (1973, ляльковий мультфільм)
  • «Кольорові олівці» (1973, мультфільм)
  • «Такі справи» (1973, мультфільм)
  • «Джерело у лісі» (1973)
  • «Де ростуть зірочки» (1974, мультфільм)
  • «Сестриці» (1974, ляльковий мультфільм)
  • «Кольорові сни» (1974)
  • «Діаманти для диктатури пролетаріату» (1975)
  Фільм покаяння (1984) (фрагмент з «Tabula rasa»)

Звання та нагороди

За свою творчість композитор удостоєний численних нагород і звань. Серед них звання почесного доктора Музичної академії Таллінна і університету Тарту, почесне членство Королівської шведської музичної академії, премія ТРІУМФ в Москві, премія Grammy в категорії «найкращий сучасний твір» за «Канон покаянен» для змішаного хору.

На честь композитора названо астероїд 4087 Пярт.

Має також нагороди:

Див. також

Примітки

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Kuiper K. Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Filmportal.de — 2005.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119359979 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  6. ↑ http://epl.delfi.ee/news/kultuur/arvo-part-valiti-ameerika-kunstiakadeemia-auliikmeks?id=50729538
  7. ↑ http://www.akadeemia.ee/et/liikmeskond/_liikmed/part/
  8. ↑ http://visnews-en.blogspot.com.ee/2011/12/other-pontifical-acts_12.html
  9. ↑ Journal de Monaco: Bulletin officiel de la Principauté — Monaco. — вип. 8722. — ISSN 1010-8742
  10. ↑ https://interlude.hk/art-deal-eternal-questionsarvo-nora-part/
  11. ↑ https://www.arvopart.ee/en/arvo-part/article/i-seek-a-common-denominator/

Посилання


Прапор Естонії Це незавершена стаття про Естонію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).