YaChudo

Пуримшпіль

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Пуримшпіль (також Пурімшпіль[1], Пурим-шпіль; їд. פּורימשפּיל‎ — «пуримська гра») — традиційна єврейська народна вистава чи сценка, присвячена святу Пурим. Зазвичай це комедійні, часто сатиричні сценічні дійства, що інсценізують події «Книги Естер» (Меґілат Естер), яка описує, що відбувалося на Пурим і чому його відзначають як важливе єврейське свято. Іноді пуримшпілі включають інші біблійні й побутові сюжети у вільній, гумористичній формі.

Історія та розвиток

Три пуримські блазні з музичними інструментами та глечиком вина, з книги мінхагім (minhagim), надрукованої в Амстердамі видавництвом Proops, 1707.

Перші згадки про пуримські розваги датовані ще раннім Середньовіччям. Спочатку це були короткі виступи юнаків, які ходили по домівках, розігруючи сценки за винагороду або частування. З часом ці вистави перетворилися на складні театралізовані дійства з музикою, танцями та розгорнутими сценаріями.

Описовий термін «пуримшпіль» набув широкого вжитку серед ашкеназьких євреїв Центральної та Східної Європи приблизно в XVI столітті[2].

До XVIII століття у більшості частин Східної Європи, включаючи Україну, пуримшпілі еволюціонували в масштабні сатиричні вистави з музикою й танцями, для яких історія Естер була лише приводом. Він відображав багато тенденцій тогочасного європейського театру у своєму літературному стилі, виборі тем та сценічному оформленні. Характерною рисою пуримшпілю стала гостра сатира та пародія: актори часто висміювали тогочасні соціальні проблеми, релігійних лідерів або місцеві події, використовуючи атмосферу карнавалу, де «все дозволено». Вистави проводили як публічно у громадських містах (синагогальному подвір’ї, площі, будинки багатіїв), так і приватно у «домашньому театрі», сім'єю чи запрошеними акторами.

Основним сюжетом завжди була біблійна Книга Естер. але згодом деякі вистави вже ґрунтувалися на інших сюжетах, як-от «Продаж Йосипа», «Давид і Голіаф», Жертвопринесення Ісаака тощо. Інші традиційні форми пуримшпілю включали лялькові вистави для дітей, у яких розігрували історію Пуріму, а персонажі поводилися кумедно та гротескно.

У XVIII–XIX століттях пуримшпілі стали основою для формування професійного єврейського театру на їдиші.

В XIX столітті після приходу радянської влади в Україні, пуримшпілі, як вистави до свята Пурім, поступово зникали через посилання релігійних заборони та запровадження офіційних державних професійних театрів. Проте, поодинокі випадки «істинних» пуримшпілів траплялися й до 1940-х років, зокрема у місті Коломия[1][3]. Пам’ять про пуримшпілі в Україні збереглася завдяки досліднику єврейського фольклору Моісею Береговському: з 1936 по 1940 роки він збирав матеріали у містах та містечках України, записуючи на фоноциліндри оригінальне вокальне виконання народних п’єс.

Вистава пуримшпилю в Єврейському театрі Варшави у березні 2009 року.

Після другої світової війни та Голокосту відбувся занепад єврейської культури на їдиші через втрату її носіїв. Проте традиція пуримшпілю зберіглася та продожилася переважно в релігійних громадах та в єврейських школах по всьому світу, виконуючись на локальних мовах чи івриті.

Сучасність

Нині пуримшпіль — це неформальна театральна постановка за участю костюмованих акторів, серед яких часто є діти. Зазвичай кожна громада[4] щороку пише свій власний новий пуримшпіль або використовує готовий сценарій з інших джерел. Пуримшпілі містять пародії на популярні фільми, пісні або відомі мюзикли[5]. Їх часто використовують для того, щоб через біблійний сюжет сатирично висвітлити сучасні соціальні та політичні питання, «використовуючи давню історію, щоб висміяти теперішню реальність».

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Риндюк, Наталія; Бакуліна, Наталія; Уманська, Анна, ред. (2018). СТОРІНКИ ЄВРЕЙСЬКОГО МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ УЧНІВ ЛІЦЕЇВ. Київ: Дух і літреа. с. 110. ISBN 978-966-378-608-7.
  2. ↑ Roth, Cecil, ред. (1996), Encyclopaedia Judaica. Vol. 13: P - Rec, ISBN 978-965-07-0234-2
  3. ↑ Як євреї святкували Пурим на Волині 100 років тому. Хроніки Любарта. 4 листопада 2017. Процитовано 27 січня 2026.
  4. ↑ Наприклад, Пурим 5784 — Пуримшпіль у громаді Дніпра 2024 року (укр.). ШАБАТ ШАЛОМ: Газета Єврейської громади Дніпра. Процитовано 27 січня 2026.
  5. ↑ Пуримшпіль і «Собака на сіні». Кінематограф у традиціях Волинської релігійної общини прогресивного юдаїзму - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 27 січня 2026.

Джерела

  • Purim spiel // Encyclopaedia Judaica. — Jerusalem: Keter Publishing House, 1971. — Vol. 13. — кол. 1396-1404 (англ.)
  • Береговський М. Єврейські народні музично-театральні вистави: Пурімшпілі / за ред. Е. Словіна, І. Сергєєвої. — Київ: Дух і Літера, 2001. — 648 с. — (Антологія єврейської музики). (рос.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).