Пугачів
| Село | |
|---|---|
Пугачів пол. Puchaczów | |
 | |
Герб
 | |
| Координати 51°18′00″ пн. ш. 22°58′00″ сх. д. / 51.3° пн. ш. 22.96667° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Люблінське воєводство |
| Повіт | Ленчинський повіт |
| Гміна | Пугачів |
| Населення | 718 осіб (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 81 |
| Поштовий індекс | 21-013 |
| Автомобільний код | LLE |
| SIMC | 0389794 |
| GeoNames | 760951 |
| OSM | r6862435 ·R |
  Пугачів Пугачів (Польща)  Пугачів Пугачів (Люблінське воєводство) | |
 | |
 Пугачів у Вікісховищі  | |
Пугачів[2], або Пухачув (пол. Puchaczów) — село в Польщі, у гміні Пугачів Ленчинського повіту Люблінського воєводства. Населення — 718 осіб (2011[1]).
Історія
У податкових актах 1531 року вперше згадується православна церква в селі[2][3]. У податкових реєстрах 1676 року місцевим парохом названий о. Павло Морозович[3]. В акті візитації 1721 року про церкву зазначено лише, що вона дерев'яна[3]. А в акті візитації 1731 року про церкву сказано: «Церква дуже знищена як в стінах, так і в дахах»[3]. Церква перестала існувати в середині XVIII століття, бо вже не згадується в актах візитацій 1750-1760-х років[3].
За Берестейським миром від 9 лютого 1918 року через Пугачів мусив проходити новий польсько-український кордон, проте через подальшу військово-політичну ситуацію втілити це в життя не вдалося[4].
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 356 | 91 | 243 | 22 |
| Жінки | 362 | 64 | 226 | 72 |
| Разом | 718 | 155 | 469 | 94 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пугачів
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 147.
- ↑ а б в г д Пугачів с. Церква Успіння. www.pslava.info. Прадідівська слава.
- ↑ Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. — Київ : Основи, 1994. — С. 19.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання
- Пугачів с. www.pslava.info. Прадідівська слава.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).