YaChudo

Птітім

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Птітім
Група стравгарнір Редагувати інформацію у Вікіданих
Походження Ізраїль Редагувати інформацію у Вікіданих
Входить у національні кухніAriel Редагувати інформацію у Вікіданих
АвторОсем Редагувати інформацію у Вікіданих
Необхідні компонентиборошно пшеничне[1] і пшениця Редагувати інформацію у Вікіданих

Птітім (івр. פתיתים, букв. «клаптики»)[2] — це підсмажені макарони у формі маленьких кульок, розроблені в Ізраїлі в 1950-х роках, коли рис був дефіцитним через політику жорсткої економії в Ізраїлі.

Історія

Оригінальна форма птітім «Рис Бен-Ґуріона»

Птітім створили в 1953 році[3] під час періоду жорсткої економії в Ізраїлі[4]. Перший прем'єр-міністр Ізраїлю Давид Бен-Ґуріон попросив Ойґена Пропера, одного із засновників харчової компанії «Осем», розробити замінник рису на основі пшениці[5]. Компанія прийняла цей виклик і розробила птітім, які виготовляються з борошна твердих сортів пшениці та підсмажуються в духовці. Спочатку птітім вироблявся у формі рису, але після успіху компанія також почала виробляти сорт у формі кульок, схожі на кускус[6]. Тому птітім іноді називають «рисом Бен-Гуріона»[7].

Приготування

Птітім виготовляється шляхом екструзії тіста через круглу форму перед тим, як його розрізають і підсмажують, що надає йому однорідної натуральної зернистої форми[6] та характерного горіхового смаку[8]. На відміну від звичайних видів макаронних виробів і кускусу, птітім із самого початку виготовлявся на заводі, і тому його рідко можна побачити вдома з нуля. Магазинний продукт готується легко і швидко[9].

В Ізраїлі птітім популярний серед дітей, які їдять його просто або змішаним зі смаженою цибулею і томатною пастою[5]. Птітім тепер випускається у формі кільця, зірки та серця для додаткової привабливості[7]. Різновиди, виготовлені з цільнозернового борошна та борошна зі спельти, також доступні для споживачів, які піклуються про своє здоров'я[10][5]. Птітім також популяризували в інших країнах[7], а в Сполучених Штатах його можна знайти в меню сучасних американських кухарів і на ринках гурманів[11].

Птітім у стилі кускус, приготовлений як страва ізраїльської кухні

Птітім можна використовувати в багатьох різних стравах, як гарячих, так і холодних[9]. Зерна зберігають форму і текстуру навіть при повторному нагріванні, не злежуються[11]. Зазвичай птітім готують з пасерованою цибулею або часником (можна додати овочі, м'ясо, курку або ковбасу). Зерна птітіму можна трохи обсмажити перед додаванням води[7]. Їх також можна запікати, додавати в суп, подавати в пирогах, використовувати для начинки або готувати як різотто[5]. Птітім також можна використовувати в інших стравах як замінник макаронів або рису[12]. Американський шеф-кухар Чарлі Троттер розробив низку рецептів вишуканих страв на основі птітіму[5], навіть десерт[6].

Подібні продукти

Птітім дуже схожий на ашкеназький фарфель, який привезли до Ізраїлю євреї-ашкеназі з Європи на початку 1800-х років, і обидва часто замінюють один одного.[13]

Кругла форма птітім нагадує форми левантійського «перлового» кускусу, який передував йому, і який відомий як «мограбіє» в Йорданії, Лівані та Сирії, або як «мафтул» у палестинській кухні[14][4]. У той час як левантійська страва — це кускус із покриттям, птітім — це екструдована паста, і ці дві страви дуже відрізняються за смаком і приготуванням[3].

Птітім також схожий на берберський беркукес (він же «абазин») і сардинську фрегулу, але вони також, на відміну від птітіму, є рулонними продуктами з покриттям. Птітім також нагадує деякі продукти сімейства пастіни, зокрема «ачіні-ді-пепе», «орзо» («різоні») і «стелліні». Однак, на відміну від пастіни, зерна птітіму попередньо запікаються/підсмажуються[14], щоб надати їм жувальної текстури та горіхового смаку[6].

Примітки

  1. ↑ https://www.thespruceeats.com/how-to-cook-israeli-couscous-3376841
  2. ↑ Wondering about Israeli Couscous or How to Cook It?. The Spruce Eats (англ.). Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 25 липня 2022.
  3. ↑ а б Crum, Peggy (10 лютого 2010). Featured Food: Israeli Couscous (PDF). Residential and Hospitality Services, Michigan State University. Процитовано 7 квітня 2017. {{cite magazine}}: Cite magazine вимагає |magazine= (довідка)
  4. ↑ а б Marks, Gil (2010). Couscous. Encyclopedia of Jewish Food. Houghton Mifflin Harcourt. с. 315—317. ISBN 978-0544186316.
  5. ↑ а б в г д Doram Gaunt (9 травня 2008). Ben-Gurion's Rice. Haaretz. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 25 липня 2022.
  6. ↑ а б в г Martinelli, Katherine (3 листопада 2010). Ben Gurion’s Rice and a Tale of Israeli Invention. The Forward.
  7. ↑ а б в г Gur, Janna (2008). Simple Pleasures. The Book of New Israeli Food: A Culinary Journey. Schocken Books. с. 127. ISBN 978-0805212242.
  8. ↑ Stocking Your Fridge and Pantry. What Good Cooks Know: 20 Years of Test Kitchen Expertise in One Essential Handbook. America's Test Kitchen. 2016. с. 134. ISBN 978-1940352664.
  9. ↑ а б Callard, Abby (22 березня 2010). Newly Obsessed With Israeli Couscous. Arts & Culture. Smithsonian. Washington, D.C.
  10. ↑ Sharon Wrobel (6 липня 2006). Half of Israeli households buy low-fat products. The Jerusalem Post.
  11. ↑ а б Faye Levy (5 жовтня 2007). Petit ptitim. The Jerusalem Post.
  12. ↑ Meador, David (14 жовтня 2015). Squash provides fantastic fall flavors. The Bradenton Herald.
  13. ↑ Koenig, Leah (30 січня 2018). Ben-Gurion’s Rice: The Truth About Israeli Couscous. TASTE (амер.). Процитовано 19 березня 2024.
  14. ↑ а б Israeli Couscous. GourmetSleuth.com. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 5 червня 2012.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).