Pseudomonas

?Pseudomonas
Колонії P. aeruginosa на чашці Петрі з середовищем XLD
Біологічна класифікація
Домен:	Бактерії (Bacteria)
Тип:	Протеобактерії (Proteobacteria)
Клас:	Гамма-протеобактерії (Gamma Proteobacteria)
Ряд:	Pseudomonadales
Родина:	Pseudomonadaceae
Рід:	Pseudomonas Migula, 1894
Види
кілька сотень видів, у тому числі P. aeruginosa P. fluorescens P. fragi P. oceani P. putida P. syringae
Посилання
Вікісховище:	Pseudomonas
EOL:	46587985
ITIS:	74
NCBI:	286

Pseudomonas — рід бактерій типу протеобактерій, що включає кілька відомих патогенів рослин (наприклад, P. syringae), опортуністичних патогенів людини (зокрема, P. aeruginosa), ґрунтову бактерію P. putida та види, що викликають псування непастеризованого молока та інших молочних продуктів. Pseudomonads  — дуже різноманітні за типом метаболізму, завдяки чому здатні колонізувати широкий спектр екологічних ніш, хоча загалом відмічені як агенти псування і деградації. Починаючи з середини 1980-х років, окремі штами Pseudomonas застосовують для обробки насіння зернових культур або внесення безпосередньо в ґрунт з метою пригнічення зростання фітопатогенів (метод біоконтролю).

Члени Pseudomonas — грам-негативні паличкоподібні бактерії розміром близько 0,5-1,0х1,5-5,0 мікрон. Є аеробами, тобто використовують кисень як кінцевий акцептор електронів, у деяких випадках альтернативним акцептором електронів може слугувати нітрат, що забезпечує анаеробний ріст. Зазвичай хемоорганотрофи (деякі види — факультативні автотрофи, які як джерело енергії здатні використовувати Н₂ або СО). Більшість мають один або кілька джгутиків і тому описуються як рухомі (здатні пересуватися місця на місце). У деяких видів можливе утворення латеральних джгутиків з коротшою довжиною хвилі. Багато з них можуть виробляти екзополісахариди, відомі як слиз. Секреція екзополісахаридів робить важким екзоцитоз представників роду білими кров'яними тільцями ссавців. Виробництво слизу також сприяє колонізації поверхонь в вигляді біофільмів, які важко видаляти з поверхонь, що використовуються для приготування їжі. P. fluorescens один з багатьох Pseudomonads, який виділяє великі кількості флюоресцентного, жовтий-зеленого сідерофора за умовами обмеженого вмісту залізу. Багато з Pseudomonadaceae здібні до створення цих флюоресцентних барвників, відомох разом як піовердіни і піоціаніни. Ріст Pseudomonas на гниючих продуктах може викликати «фруктовий» аромат.

Pseudomonas мають здатність метаболізувати різноманітні поживні речовини. Комбінуючи це із здатністю формувати біоплівки, вони можуть виживати в різноманітних несподіваних місцях. Наприклад, вони були знайдені в місцях виробництва фармацевтичної продукції. Простого вуглецевого джерела, наприклад залишків мила, достатньо для росту Pseudomonads. Інші маловірогідні місця, де вони були знайдені, включають антисептики, наприклад сполуки амонію і розлита по пляшкам питна вода. Будучи грам-негативними бактеріями, Pseudomonas spp. природно стійкі до пеніциліну і більшості бета-лактамових антибіотиків, але чутливі до таких антибіотиків як піперацилін, іміпенем, тобраміцин та ципрофлоксацин.

Здатність процвітати в жорстких умовах — результат структури їх клітинної стінки, яка містить поріни. Їх опір більшості антибіотиків приписується так званим ABC-транспортерам, які викачують деякі антибіотики до того, як вони встигають подіяти.

Pseudomonads може також рости в людському слуховому каналі, що заподіює пекучий біль. Він може лікуватися ціпрофлоксацином у формі вушних крапель, хоча це лікування не рекомендується для дітей.

Особливостями роду Pseudomonas, що використовуються у клінічному тестуванні, є: неутворення газу з глюкози, глюкоза окислюється у випробуванні на анаеробне дихання використовуючи тест Х'ю і Лейфсона, позитивні на каталазу і оксидазу, більшість виробляють розчинний у воді блакитний пігмент піоціанін, гемолітичні на агарі крові, позитивні на каталазу, негативні на інодол і метолове червоне, негативний тест Вождеса-Проскауера, на утворюють ксантомонадини. У багатьох видів накопичується як додаткове джерело вуглецю полі-β-гідроксибутират, який видно після фарбування суданом^[1].

Представники цього роду бактерій потенційно корисні для біодеградації пластмасового сміття, так виділені з ґрунту мангрових зарощів штами здатні знищувати в лабораторних умовах близько 20 % маси поліетилену за місяць^[2]. Пізніше виділені штами дозволили підняти швидкість деградації до понад 40 % за місяць^[3].