YaChudo

Професор

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Професор
Зображення
Коротка назваپروف, праф., prof., Prof., Prof., Prof., Prof., καθ., P-ro, prof., prof., prof., prof., Prof., prof., проф. і проф. Редагувати інформацію у Вікіданих
Рівень вищеемеритура Редагувати інформацію у Вікіданих
Рівень нижчедоцент і асоційований професор Редагувати інформацію у Вікіданих
Наступникprof. em.d Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Професор у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Марш докторів наук і професорського складу Університету Бригам Янґ

Профе́сор[1], профе́сорка[2] (лат. professor, — викладач, учитель), — вчене звання і посада викладача закладу вищої освіти чи наукового співробітника науково-дослідної установи. Офіційний статус із XVI століття (вперше в Оксфордському університеті).

Історія терміна

Термін «професор» уперше став вживатися в Римській імперії (середина 1 століття до н. е. — кінець 5 століття), де професорами називали вчителів граматичних шкіл, учителів-наставників.[джерело не вказане 4666 днів] Згодом професорами називались учителі духовних шкіл, а з 12 століття — викладачі університетів. Термін «професор» був синонімом наукових ступенів магістра чи доктора наук.[джерело не вказане 4666 днів]

Присвоєння посади у різних країнах

Для кожної країни визначення терміна «професор» має свої особливості. Так, у більшості «англомовних» країн професор — це титул, призначений для вченого, який займає керівну посаду (як правило, для завідувача кафедри, лабораторії, відділу, відділення тощо), або персональна посада, яка надається (за заслуги в науці) спеціально певній людині.[джерело не вказане 4666 днів] Однак, у Сполучених Штатах і Канаді титул професора дається і досить великій групі викладачів у коледжах (де навчаються два або чотири роки) та університетах. У США посаді (званню) доцента відповідає титул «асистент-професор».[джерело не вказане 4666 днів]

Професор в різних країнах є терміном з різними словами-приставками до нього, яке позначає посади в закладах освіти або почесні звання.[джерело не вказане 4666 днів][виправити стиль] Посаду «професор» можна розглядати як звання, яке присвоюється при призначенні на цю посаду. У більшості країн на європейському материку, таких як Франція, Польща, Іспанія, Італія, Нідерланди та скандинавські країни, а також у країнах Співдружності націй[джерело не вказане 4666 днів], зокрема, у Великій Британії використання титулу (звання) «професор» призначене, як правило, для завідувача кафедри (відділу, лабораторії).[джерело не вказане 4666 днів] Однак посада професора може бути створена і для конкретної людини, наприклад, професор психології (Affiliate Professor of Psychology) Університету Тілбурга (Тілбург, Нідерланди Кеннет Дж. Герген (Джердж) (американський психолог, англ. Kenneth J. Gergen).[джерело не вказане 4666 днів]

Слід зазначити, що університети в багатьох країнах можуть надавати звання «почесний професор» відомим художникам, спортсменам, іноземним чиновникам, у яких немає наукової або педагогічної підготовки, необхідної для отримання титулу (звання) «професор». При цьому університети і не припускають, що такі «професори» будуть виконувати будь-яку наукову роботу.[джерело не вказане 4666 днів]

У вишах і науково-дослідних інститутах СРСР звання професора спочатку присвоювали кваліфікаційні комісії народних комісаріатів. А згідно з Постановою РНК СРСР від 26 квітня 1938 р. їхні функції передано Вищій атестаційній комісії (ВАК) СРСР. З того часу звання професора присвоюється Вищими атестаційними комісіями за поданням вчених рад вишів чи науково-дослідних установ:

а) особам, що мають науковий ступінь доктора наук, наукові праці чи винаходи й обрані за конкурсом на посаду завідувача кафедри;
б) висококваліфікованим спеціалістам з великим виробничим стажем, які не мають наукового ступеня, якщо вони успішно пропрацювали на штатній посаді професора у виші не менше семестру з дня обрання;
в) викладачам вишів (як правило, кандидатам наук, доцентам), які обіймають посаду професора за конкурсом, якщо вони успішно пропрацювали на цій посаді не менше року і мають великий стаж науково-педагогічної роботи, а також друковані наукові праці й навчально-методичні посібники.[джерело не вказане 4666 днів]

На конференціях міністрів вищої освіти європейських країн (1967 та 1973 рр.) прийнято рішення про встановлення еквівалентності звання професора й інших вчених звань та ступенів.[джерело не вказане 4666 днів]

Закони України про присвоєння звання

Закон України «Про освіту» (стаття 32 — Вчені звання)[3] визначає, що вченими званнями є: старший науковий співробітник; доцент; професор. Вчені звання — старший науковий співробітник, доцент, професор — присвоюються на основі рішень вчених рад вищих закладів освіти, наукових установ і організацій у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (стаття 20 — Наукові ступені й вчені звання)[4] говорить, що вчені мають право на здобуття наукового ступеня кандидата наук і доктора наук та присвоєння вчених звань старшого наукового співробітника, доцента і професора. Присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань є державним визнанням рівня кваліфікації вченого. Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань встановлюється Кабінетом Міністрів України. Атестати доцента і професора видаються Міністерством освіти України[5], а дипломи кандидата і доктора наук та атестат старшого наукового співробітника — Вищою атестаційною комісією України. Наявність відповідного наукового ступеня або вченого звання є кваліфікаційною вимогою для зайняття науковим працівником відповідної посади.

Закон України «Про вищу освіту» (стаття 48 — Основні посади педагогічних і науково-педагогічних працівників)[6] вказує, що посади педагогічних і науково-педагогічних працівників можуть обіймати особи з повною вищою освітою, які пройшли спеціальну педагогічну підготовку.

Основними посадами педагогічних працівників закладів вищої освіти першого і другого рівнів акредитації є: викладач; старший викладач; голова предметної (циклової) комісії; завідувач відділення; заступник директора; директор.

Основними посадами науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти третього і четвертого рівнів акредитації є: асистент; викладач; старший викладач; директор бібліотеки; науковий працівник бібліотеки; доцент; професор; завідувач кафедри; декан; проректор; ректор.

Професор-дослідник

У низці країн титул «професор-дослідник» стосується професора, який займається виключно або переважно дослідженнями та має мало або взагалі не має викладацьких зобов'язань. Наприклад, цей титул використовується в цьому значенні у Великій Британії (де він відомий як професор-дослідник у деяких університетах та професор-науковий співробітник у деяких інших установах) та в Північній Європі. Професор-дослідник зазвичай є найвищою посадою в кар'єрі, зосередженій на дослідженнях, у цих країнах і вважається рівноцінною званню звичайного професора. Найчастіше це постійні працівники, і цю посаду часто обіймають особливо видатні вчені; таким чином, посада часто вважається престижнішою, ніж звичайна професорська посада. Цей титул використовується в дещо подібному значенні у Сполучених Штатах, за винятком того, що професори-дослідники в Сполучених Штатах часто не є постійними працівниками і часто повинні фінансувати свою зарплату із зовнішніх джерел,[7] що зазвичай не так в інших країнах.

У художній літературі

Традиційні вигадані зображення професорів, відповідно до стереотипу, представляють собою сором'язливих, розсіяних людей, часто заглиблених у свої думки. У багатьох випадках вигадані професори є соціально або фізично незграбними. Прикладами є фільм 1961 року «Розсіяний професор» або «Професор-математик з «Пригод Тінтіна». Професорів також зображували як тих, хто збився на злий шлях, як-от професор Мец, який допоміг лиходієві Бонда Блофельду у фільмі «Діаманти вічні»; або просто злих, як-от професор Моріарті, заклятий ворог британського детектива Шерлока Холмса. У сучасному мультсеріалі «Футурама» професор Губерт Фарнсворт — типовий розсіяний, але геніальний професор. Споріднений стереотип — божевільний вчений.

Володимир Набоков, автор і професор англійської мови в Корнеллі, часто використовував професорів як головних героїв у своїх романах. Професор Генрі Хіггінс — головний герой п'єси Джорджа Бернарда Шоу «Пігмаліон». У серії книг про Гаррі Поттера, дія якої відбувається в школі чарівників Гоґвортс, вчителів називають професорами, багато з яких відіграють важливі ролі, зокрема професори Дамблдор, Макґонеґел і Снейп. У настільній грі Cluedo професор Плам зображений як неуважний науковець. Крістофер Ллойд зіграв кіноверсію Плама, психолога, який мав роман з однією зі своїх пацієнток.

З 1980-х і 1990-х років різні стереотипи, зокрема стереотипи про професорів, були переоцінені. Письменники почали зображувати професорів як звичайних людей, які можуть бути досить різнобічними здібностями, перевершуючи як інтелект, так і фізичні навички. Прикладом вигаданого професора, якого не зображують сором'язливим чи неуважним, є Індіана Джонс, професор, а також археолог-шукач пригод, який вміє як навчатися, так і битися. Популярність франшизи фільмів про Індіану Джонса мала значний вплив на попередній стереотип і створила новий архетип, який є водночас глибоко обізнаним і фізично здібним.[23] Персонаж, якого в телевізійному ситкомі «Острів Гіллігана» зазвичай називають просто Професором, хоча його описують як вчителя природознавства у старшій школі або науковця-дослідника, зображено як розумного радника, кмітливого винахідника та корисного друга для своїх товаришів-потерпілих. Зображення Джоном Хаусманом професора юридичного факультету Чарльза В. Кінгсфілда-молодшого у фільмі «Погоня за паперами» (1973) залишається втіленням суворого, авторитарного професора, який вимагає від студентів досконалості. Анналіз Кітінг (зіграла Віола Девіс) з телесеріалу American Broadcasting Company (ABC) «Як уникнути покарання за вбивство» — професор права у вигаданому Міддлтонському університеті. На початку серіалу Анналіз — самодостатня та впевнена в собі жінка, яку поважають як чудову професорку права та чудову юристку, якою бояться та захоплюються її студенти, чий імідж руйнується в міру розвитку серіалу. Сандра О грає професорку англійської мови, Чжі-Юн Кім, яку нещодавно підвищили до ролі завідувачки кафедри в серіалі Netflix 2021 року «Кафедра». Серіал включає обговорення її персонажем політики кампусу гуманітарних наук, зокрема питань расизму, сексизму та соціальних норм.

Загадковим, літнім чоловікам з магічними здібностями (і нечітким академічним статусом) іноді дають титул «професора» з літератури та театру. Помітними прикладами є професор Ікс у франшизі «Люди Ікс», професор Марвел у «Чарівнику країни Оз» та професор Дроссельмейєр (як його іноді називають) з балету «Лускунчик». Також фокусник, якого грає Крістіан Бейл у фільмі «Престиж» , використовує «Професор» як сценічний псевдонім. Варіацією цього типу неакадемічного професора є «божевільний винахідник», якого зображує професор Поттс у фільмі «Чітті Чітті Бенг Бенг» або натхненний Джеррі Льюїсом персонаж професора Фрінка у «Сімпсонах». Іншими професорами такого типу є вдумливий і добрий професор Дігорі Кірк з «Хронік Нарнії» К. С. Льюїса.

Див. також

Примітки

Література

  • Український педагогічний словник. — К. : Либідь, 1997.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).