YaChudo

Протокол 1967 року

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Протокол щодо статусу біженців

     Держави-учасниці     Приєдналася лише до Конвенції     Приєдналася лише до Протоколу     Не підписанти
ТипБагатостороння угода
Підписано31 січня 1967
МісцеНью-Йорк, США
Чинність4 жовтня 1967
Сторони147 держав
ЗберігаєтьсяСекретаріат ООН (секція договорів)[1]
Статусчинний
Моваанглійська , іспанська, китайська, російська, французька
Дата16 грудня 1966
Засідання21-ша сесія[2]
КодA/RES/2198(XXI) (Документ)
ПредметПротокол щодо статусу біженців
Результат голосування
  • 91 за
  • 0 проти
  • 15 утрималися
  • 16 не голосували
РезультатУхвалена[3]

Протоко́л що́до ста́тусу бі́женців — юридично обов'язкова для держав-учасниць міжнародна угода, якою скасовані часові та географічні обмеження захисту біженців, визначені Конвенцією про статус біженців. Конвенція обмежувалася захистом європейських біженців, які набули статусу до 1 січня 1951 року (після Другої світової війни).

Це основний договір міжнародного права у справах біженців — набрав чинності 4 жовтня 1967 року. До Протоколу входять 146 країн[4].

У той час, як Конвенція про статус біженців 1951 року обмежила статус біженця і визначила його для людей, чиї обставини виникли "внаслідок подій, що відбулися до 1 січня 1951 року", а також надавала державам-учасницям Конвенції можливість тлумачити це як "події, що відбуваються в Європі" або "події, що відбуваються в Європі чи інших місцях", Протокол 1967 року вилучив як часові, так і географічні обмеження. Це було необхідно в історичному контексті існування потоків біженців, спричинених деколонізацією. Проте Протокол дав тим державам, які раніше ратифікували Конвенцію 1951 року, і вирішили використати географічне обмеження, можливість зберегти це обмеження.

Див. також

Посилання

Зовнішні посилання

  1. ↑ Definition of key terms used in the UN Treaty Collection (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 31 червня 2024.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).