Протока Кука

Протока Кука
Вид на протоку Кука з гори Вікторія у Веллінгтоні.
Розташування
Координати	41°13′46″ пд. ш. 174°28′59″ сх. д. / 41.22944° пд. ш. 174.48306° сх. д.
Прибережні країни	Нова Зеландія
Море	Тасманове море → Тихий океан
Розміри
Середня глибина	87 м
Довжина	107 км
Ширина	22 км
Мапа

Прото́ка Ку́ка — протока, що розділяє острови Нової Зеландії: Північний і Південний. Сполучає Тихий океан на сході і Тасманове море на заході.

На її північній стороні розташовано місто Веллінгтон.

Дві великі бухти є на півдні протоки — Золота бухта і Тасманова бухта.

У гарну погоду добре видно протилежний берег протоки.

Регулярно працює пором з Піктону до Веллінгтону. У протоці часто нагони рівня води завдяки сильним вітрам, особливо з півдня.

• Довжина 107 км
• Ширина в найвужчому місці становить 22 км
• Глибина 87 м.

Протока названа на честь капітана Джеймса Кука, який першим з європейців проплив через протоку в січні-лютому 1770 року. Маорійська назва протоки — Раукава або Раукава Моана.

Коли перші голландці відкрили Нову Зеландію дослідник Абель Тасман у 1642 році вирішив що протока Кука є бухтою і найменував її Бухтою Зихен, на честь одного з двох суден в його експедиції. У 1769 Джеймс Кук знайшов, що протока формує судноплавну водну артерію.

• Encyclopaedia of New Zealand link [Архівовано 13 вересня 2008 у Wayback Machine.]